Юрій Солончук, який із грудня 2014 року очолював ДАП "Україна" (держпідприємство, що забезпечує повітряні перевезення перших осіб держави й офіційних делегацій) раніше був фігурантом скандалів із розкраданням коштів аеропортів. Про це сказано в публікації "Агент національної безпеки" видання Власти.нет .
"З якої причини Порошенко довірив безпеку перших осіб держави людині, яка плідно працювала на режим, з пережитками якого нинішній президент так активно намагається боротися (принаймні декларативно) - залишається загадкою", - стверджують автори публікації.
За даними ЗМІ, Юрій Солончук на зорі незалежності, як і багато його колег, пішов у бізнес, після чого почалась стрімка кар'єра державного чиновника. Історія підприємницької діяльності Солончука пов'язана з одними із найбільш резонансних скандалів в історії незалежної України. З 1992 по 2005 рр він займав керівні посади в компаніях "Топ Сервіс" і "Юнікон".
В "Топ Сервісі" Солончук займав посаду заступника директора. На початку 90-х компанія займалася торгівлею комп'ютерами й була авторизованим партнером американської IBM. В 1997 році обсяги експорту ТОВ "Топ Сервіс" досягли 150 млн грн за рік і компанія розділилася на кілька окремих ТОВ, найбільші з яких - "ТОП-Сервіс-Сістемс", що займалося комп'ютерною технікою, "ТОП-Сервіс" і "ТОП-Сервіс-Схід", профіль останньої - експорт сільгосппродукції.
Уже у квітні 2000 року керівник ТОВ "ТОП-Сервіс-Схід" Ігор Шагін був затриманий за підозрою в низці замовлених злочинів. Йому інкримінували створення злочинного угруповання з метою забезпечення незаконного відшкодування ПДВ і організацію вбивства заступника голови податкової адміністрації Жовтневого району м.Києва Тамари Каліушко в серпні 1997 року. За результатами судового розгляду за ґратами опинилися 15 осіб, а керівник "ТОП-Сервіс-Схід" Ігор Шагін був засуджений до довічного ув'язнення. Солончуку ж вдалося уникнути кримінальної відповідальності, і не в останню чергу завдяки протекторату екс-міністра транспорту й зв'язку Миколи Рудьковського.
В 2005 році Юрій Солончук отримав видну державну посаду - керівника Чернігівської митниці. На посаді начальника митниці Солончук не протримався й двох місяців, пропрацювавши всього 42 дні.
В 2006 році Рудьковський був призначений міністром транспорту й зв'язку, і його протеже Солончук отримав чергову державну посаду в головному аеропорту країни - "Борисполі". Саме призначення відбувалося досить агресивно - спочатку тодішньому гендиректору аеропорту Мазуру нав'язали Солончука в заступники, а потім за підтримки нардепа В.Сівковича, що погодив кандидатуру Солончука із Клюєвим, поставили його гендиректором.
Як стверджують ЗМІ, на новому місці роботи Юрій Солончук запам'ятався активним впровадженням цілого ряду корупційних схем, що коштували аеропорту й держскарбниці багатомільйонних збитків. Зокрема, перевірка КРУ результатів фінансової діяльності аеропорту в 2006-2008рр установила низку службових зловживань - недоперерахування коштів у бюджет, завищення обсягів виконаних робіт, неефективна витрата коштів, неотримання доходів внаслідок істотного заниження за документами площ, що здавались в оренду. Однією з найбільших махінацій, збиток від якої оцінюється в понад 90 млн грн, стало розміщення коштів аеропорту на депозиті в збанкрутілому банку "БІГ Енергія". На депозит відправлялися навіть цільові кошти, отримані від розміщення облігацій, які мали витрачатися на реалізацію Проекту розвитку ДП МА "Бориспіль".
На початку 2008 року Солончук був звільнений із посади. Почалося розслідування його дій.
На базі аеропорту "Одеса", що перебував в комунальній власності, було створено приватне ТОВ "Міжнародний аеропорт "Одеса", у якому місто отримало 25% акцій, а 75% отримало ТОВ "Одеса Аеропорт Девелопмент" зі статутним фондом в 1000 грн., зареєстроване в нежилому приміщенні по вулиці Грушевського в Києві. Новоявлені власники повітряних воріт декларували амбіційні цілі, обіцяли за $84 млн побудувати новий аэровокзальный комплекс, і знайти ще $90-120 млн. на реконструкцію злітно-посадкової смуги. Але насправді комунальні активи банально були переведені в приватну власність, ціни були підняті буквально на все (наприклад, паркування подорожчало з 75 гривень за місяць до 60 гривень за добу), а збиткову з фінансової точки зору злітно-посадкову смугу залишили на балансі комунального підприємства.
За схожим сценарієм планувалося захопити ще один великий аеропорт - у Сімферополі. Для цього вдалися до допомоги Юрія Солончука, якого 23 травня 2012 року в авральному порядку (за 3 дні) призначили головою правління головних повітряних воріт Криму. Робота в аеропорту "Сімферополь" була для Солончука недовгою, але продуктивною. Наприкінці 2012 року він залишив посаду.
Уже після анексії півострова, у червні 2014 року російська фінінспекція провела аудит діяльності аеропорту "Сімферополь" і виявила низку порушень на загальну суму понад 60 млн грн. У їх числі - значне заниження дивідендів, що підлягають перерахуванню в бюджет в 2012 році, виведення коштів через одеський ПАТ "Фінбанк" за акредитивними схемами (збиток - близько 20 млн грн), численні неефективні управлінські рішення, проведення незаконних витрат (близько 8 млн грн).
"Звичайно, російські виконавчі органи навряд чи притягнуть Солончука до відповідальності за махінації в аеропорту "Сімферополь". Але набагато важливіше інше - в Україні він теж не ховається від правоохоронців. Більше того, з незрозумілих причин Солончуку найшлося місце й в обоймі нової влади", - сказано в публікації.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.