Сьогодні в нашому суспільстві раз у раз лунають претензії або, навпаки, слова надії, пов'язані з діяльністю Генеральної прокуратури України. На думку більшості громадян, саме цей інститут повинен взяти на себе всю повноту відповідальності і поставити крапку в справах, пов'язаних з незаконною діяльністю представників попереднього політичного режиму. Для цього у ГПУ є вся повнота влади і правових інструментів. Тим часом, після Революції Переваги цю структуру раз у раз стрясають кадрові перестановки - в той час як громадяни чекають резонансних результатів її роботи. Не зайвим буде в черговий раз нагадати, як "сконструйована" прокурорська система - ровесниця державності України.
Прокуратура влаштована як єдина централізована система органів державної влади і здійснює обвинувальну, представницьку та контрольно-наглядову функції відповідно до законів і конституцією України. Після здобуття Україною незалежності в суверенній молодій державі виникла серйозна потреба в правовій реформі - а також в оформленні функцій прокурорського нагляду за її виконанням. Так що в 1991 році Верховною Радою був прийнятий Закон "Про прокуратуру" - це правова база для діяльності організації. Сьогодні прокуратура наділена повним обсягом правових інструментів для того, щоб в країні дотримувалися закони. Ці інструменти єдині для прокурорів усіх рівнів, причому кожен з них може діяти в межах своєї компетенції. На 1 вересня 2014 року в Україні налічувалося 14,582 прокурора - тобто, 32 на 100 тисяч населення. (Для порівняння: у Європі - 6-13, у Росії - 22.)
Всі нижчестоящі прокурори підпорядковуються вищестоящим. Главою є Генпрокурор. Він призначається і звільняється з посади Президентом - після того як Верховна Рада схвалить або висловить недовіру відносно певної кандидатури. Максимальний термін перебування Генпрокурора на посту - п'ять років. Першим Генпрокурором України став Віктор Шишкін - він працював в цій якості з 4 вересня 1991 року по 21 жовтня 1993-го. Що стосується нині діючого Генпрокурора Віктора Шокіна, то він був затверджений на посаді 10 лютого поточного року, змінивши Віталія Ярему.
У Генпрокурора є ряд заступників - начальників тих чи інших управлінь (на сьогодні у Віктора Шокіна їх шість - Володимир Гузир, Олег Заліско, Анатолій Матіос, Віталій Касько, Давид Сакварелідзе і Юрій Столярчук). Так, наприклад, перший заступник прокурора є начальником Головного управління захисту прав і свобод громадян, інтересів держави, нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією.
Зараз на цій посаді служить державний радник юстиції ІІІ класу Володимир Гузир, а з червня 2014-го його попередником був старший радник юстиції Микола Герасимюк. Він народився в 1969-му в Гайсині Вінницької області. Був призваний в армію (1988-1990), пізніше отримав дві вищі освіти: в Українському інституті інженерів водного господарства за спеціальністю "економіка та управління в галузях агропромислового комплексу" та в ЛНУ ім. Франка за спеціальністю "правознавство". Микола Герасимюк почав рух по кар'єрних сходах в 2000 році як помічник прокурора міста Рівне. Згодом обіймав різні посади в ГПУ, а в 2014-му став прокурором Києва. У грудні минулого року Микола Герасимюк написав заяву про звільнення за власним бажанням, яке було задоволено Генпрокурором України.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.