Економіка 2018-07-15T06:32:00+03:00
Українські Новини
ЗМІ: Держава не в змозі контролювати, куди Приватбанк запроторює багатомільярдний рефінанс

ЗМІ: Держава не в змозі контролювати, куди Приватбанк запроторює багатомільярдний рефінанс

Тільки в січні-березні 2015 року банк Ігоря Коломойського отримав від НБУ фінансування на 7,7 млрд грн.

Проблема багатомільярдного рефінансування найбільшої в Україні фінустанови "Приватбанк" є неоднозначною. Адже якщо фінустанова об'єктивно стикається із ситуативними труднощами типу системного відтоку вкладів, то обсяги його підтримки регулятором мають бути значними за визначенням, з огляду на його масштаб. Однак залишається без відповіді питання контролю належного цільового використання ресурсів, що видаються Нацбанком.

Про це повідомляє видання ZN.UA .

Автори задаються питанням, чи випадковістю було те, що після того, як 19 лютого ц.р. НБУ ухвалив рішення щодо видачі "Привату" 2,28 млрд грн (усього за лютий - 3,28 млрд), менше ніж через тиждень, 24 лютого, курс гривни до долара за підсумками торгів на валютному міжбанківському ринку знизився до нинішнього історичного мінімуму в 33,85 грн. А на "чорному" ринку ціна "зеленого" нала наблизилася аж до позначки 40.

Останній виданий Приватбанку стабкредит на 800 млн грн довів загальну суму отриманого ним від НБУ тільки в січні-березні ц.р. фінансування до 7,7 млрд грн. Торік, за офіційним даними Нацбанку, установа отримала від регулятора рефінансування строком від 30 днів на суму близько 20,8 млрд грн. Причому з них стабкредити (що надаються мінімум на два роки) становили 9,9 млрд грн.

Основну частку торішніх кредитів було видано при керівництві в НБУ С. Кубіва (13,5 млрд). У заставу ж, за даними джерел ZN.UA у Нацбанку, було передано активи у вже анексованому на той момент Криму на суму 10 млрд грн.

"Тут необхідно зробити невеликий відступ, щоб зрозуміти корпоративну етику й рівень соціальної відповідальності власників "Привата", що яскраво характеризують манеру ведення бізнесу. Втративши кримські активи, банк відмовився й від зобов'язань у цьому регіоні - не виплатив депозити. При цьому інтереси кримчан, що переметнулися в російське громадянство, виявилися захищеними: вилучивши активи Приватбанку на півострові, російська влада частково відшкодувала депозити вкладників-фізосіб. Інші чекають, коли буде продано "націоналізоване" майно Коломойського й Приватбанку (принаймні, так їм обіцяє Аксьонов). А багато українських громадян і юридичних осіб залишилися ні із чим навіть після переїзду на материкову частину України. Досить доречною виявилася й постанова НБУ, прийнята відповідно до закону про СЕЗ "Крим", що наділила кримчан статусом нерезидентів і позбавила права на банківські послуги", - йдеться в статті.

Тим часом аналіз фінзвітності банку дає чимало поживи для міркувань. Порівнюючи щомісячно ресурсні відтоки із зарахуваннями коштів із НБУ, можна припустити відсутність у деякі періоди гострої необхідності в допомозі регулятора. Особливо цікаві квітень-травень 2014-го, коли відбулося істотне "неприродне" погашення кредитного портфеля корпоративних клієнтів на 5,4 млрд грн, а вже в червні частину коштів (1,7 млрд) було знову видано в кредит.

приват тр

У цілому в перші п'ять місяців 2014-го близько 5 млрд грн було отримано й не спрямовано на погашення заборгованості перед клієнтами. Варто нагадати, що у квітні-травні курс гривні обвалився на 60%, що могло бути спровоковано зайвою ліквідністю на ринку, спрямованою на купівлю валюти.

Примітно, що з урахуванням всіх відтоків, припливів і погашень і станом на початок 2015 р. дисбаланс в 5 млрд грн між виданими коштами НБУ й спрямованими "Приватом" на погашення депозитів клієнтів зберігався.

На сайті Приватбанку можна дізнатися про досить динамічне на тлі загального банківського падіння торішнього зростання його кредитного портфеля (на 13,2%, до 161,3 млрд грн), а також про збільшення розміщених на рахунках банку коштів клієнтів (на 6%, до 141,3 млрд грн). Більше того, при зафіксованих системою збитках в 53 млрд грн Приватбанк показав у своїй звітності прибуток у розмірі 749 млн грн. Примітно, що банк декларує все це, незважаючи на регулярно отримувані від НБУ рефінансування й стабілізаційні кредити. Офіційна причина видачі останніх - необхідність фінансового оздоровлення установи.

"Зростання гривневого кредитного портфеля нашого банку, як, втім, і інших найбільших установ, спричинене значним зростанням обмінного курсу й, як наслідок, збільшенням гривневого еквівалента валютних позик бізнесу. Кількість чинних кредитних договорів за перші два місяці року знизилася на 10%. У гривні скорочення кредитного портфеля фіз- і юросіб у період з 1 січня 2014 р. по 16 лютого 2015 р. становило 23,6 млрд", - пояснили у відповідь на запит ZN.UA причини номінального зростання показників у прес-службі Приватбанку.

Стосовно ж отримуваного рефінансування в банку не забули поскаржитися на його недостатність: "Обсяг рефінансування, отриманий Приватбанком від НБУ, не покриває реальні відтоки депозитів майже в 64 млрд грн. Станом на 16 лютого 2015 р. рефінансування покриває тільки 26% з кожної гривни відтоку вкладів фізосіб (станом на 1 січня 2015 р. цей коефіцієнт становив 31%). Інші кошти виплачуються вкладникам за рахунок власних коштів банку. Тепер скажіть, як банк міг використовувати на якісь інші потреби гроші, яких немає? Ми вже не кажемо про те, що рефінансування українським банкам взагалі не надається під відтоки коштів юросіб".

"Тобто, з одного боку, якщо судити за цифрами, що лежать на поверхні, відтік депозитів у Приватбанку об'єктивно виявився найбільшим у системі, вимагаючи фінансової підтримки з боку Нацбанку. З іншого боку - як ми вже зазначали, викликає серйозні сумніви здатність регулятора контролювати цільове використання коштів в установі.

З результатів перевірок банківського нагляду взагалі складно почерпнути значущу інформацію. Ну хіба що той факт, що серед п'яти найбільших позичальників Приватбанку станом, наприклад, на 1 травня 2014 р. значилися Bank Winter&Co AG, Austria (4,42 млрд грн), EAST-WEST United Bank S.A. (3,44 млрд грн). Можливо, публікація цієї інформації - порушення банківської таємниці. Однак ми вважаємо цю інформацію соціально значущою й віримо в необхідність звернути на неї увагу нацбанківських "наглядників" зважаючи на ту обставину, що ці ж дві структури фігурують у списку установ, через рахунки яких з "Дельта Банку" виводилися валютні активи на сотні мільйонів доларів", - пишуть автори.

Нещодавно ЗМІ оприлюднили чергову порцію подібної інформації, що дає можливість стверджувати, що в Приватбанку, мабуть, зовсім не гребують схемними й спекулятивними операціями. Причому в дуже й дуже великих масштабах. Так, відповідно до інформації інтернет-ресурсів "Наші Гроші" і Головком, що дотепер ніхто не спростував, у судовому реєстрі є кілька десятків дуже схожих справ, які свідчать, що торік улітку за посередництвом Приватбанку й пов'язаних з його власниками структур було виведено за кордон мінімум 1,8 млрд дол.(!) Тоді як Нацбанк витратив близько 2 млрд дол. з резервів на втримання курсу (офіційний курс гривні тоді штучно утримувався на позначці 11,5 грн/дол.). Відразу після цього почався черговий виток девальвації національної валюти.

"Юридично бездоганна" схема, що практикується, була нехитра. "Пов'язана із групою "Приват" фірма отримувала в Приватбанку кредит, гроші якого залишалися на рахунку в цьому ж банку. Потім фірма укладала договір з якоюсь британською компанією на купівлю будь-якого товару (його назва несуттєва) на десятки мільйонів доларів. Через кілька днів після цієї угоди фірма перераховувала 100-процентну передоплату британцям на рахунок в PrivatBank Cyprus branch. Тільки після цього українська фірма укладала договір із Приватбанком про те, що заставою за раніше взятим кредитом є майнові права на ще не поставлений товар від британців. Вже після цього британська фірма повідомляла, що не може здійснити поставку, і розривала договір з українською фірмою, не повертаючи отримані гроші. От так у травні-серпні із Приватбанку в PrivatBank Cyprus branch перекачали 1,8 млрд дол., - розкривають суть схеми в "Наших Грошах". - Після цього починалося замітання юридичних слідів. Українська фірма зверталася в Господарський суд Дніпропетровської області (один із прикладів) з вимогою утримати із британців гроші й розірвати договір застави із Приватбанком. У всіх випадках суд вирішував однаково - гроші треба повернути, договір застави - не розривати, але за юридичною стороною фактична залишалася такою: Приватбанку за договорами застави належать так і не поставлені в Україну товари, а шанси утримати аванси із британських фірм на вигляд такі ж примарні, як в "Юкоса" утримати збитки з Путіна". Під кредити, що не повертаються, напевне довелося формувати резерви, записуючи їх у збитки. Так що держава недоотримала кругленьку суму податкових відрахувань.

При цьому Нацбанк в упор не помічав допущених порушень і схем, про що привселюдно заявляла його голова Валерія Гонтарева. Більше того, і у відповідь на депутатський запит прокуратура Києва офіційно повідомила, що не стала порушувати справу проти Приватбанку, тому що не бачить у схемі виведення рефінансу за кордон складу злочину.

Більше новин про: Приватбанк Рефинансирование

Архів
Новини

ok