Документ, що зараз допрацьовується в Кабінеті Міністрів, раніше погоджений з Національним банком, Мінекономрозвитку, Мін'юстом, ДКЦПФР, Нацкомфінпослуг, Міноборони й МВС. В уряді поки не відмовляються від ідеї прийняти рішення, що дозволить "втягувати в бюджет" банківські депозити у воєнний час. Але якщо раніше під дію подібної норми підпадали практично всі депозити громадян і організацій, то зараз істотно підвищується "суспільний больовий поріг". Тепер під фактичну "тимчасову націоналізацію" ризикують потрапити депозити громадян понад 200 тис. гривень. Про це йдеться в матеріалі ZN.UA .
У підготовленому Мінфіном законопроекті "Про фінансову систему України в особливий період" у числі іншого містилася низка пунктів, що стосуються банківських депозитів громадян і організацій.
Зокрема, йшлося, що "у разі введення воєнного стану й накладення мораторію на виплату банківських депозитів кошти клієнтів, які перебувають на вкладних (депозитних) рахунках у банках, і кошти небанківських фінустанов, які належать громадянам і/або залучалися від громадян на поворотній основі, можуть залучатися для задоволення потреб держави в особливий період шляхом зарахування їх частини, розмір якої визначається Кабміном, у державний бюджет".
Передумовами для подібних ініціатив є не тільки загроза введення воєнного стану в країні у разі ескалації конфлікту на її Сході, а й серйозні проблеми з виконанням дохідної частини держбюджету.
Вищезгаданий законопроект з'явився не просто так, а на виконання указу президента (від 24 вересня 2014) і доручення прем'єр-міністра (від 27 жовтня 2014) про необхідність створення законодавчих підстав для функціонування фінансової системи в так званий особливий період.
Обидва торішніх розгляди законопроекту урядом закінчувалися відправленням його на доопрацювання. Те ж саме сталося й у році нинішньому після його винесення на очолюваний прем'єром урядовий комітет з питань економічного розвитку і європейської інтеграції. Ймовірна причина, про яку дізналися в ЗМІ: можлива дискредитація уряду (особливо напередодні ухвалення рішення про вільне курсоутворення на міжбанку, що уже призвело до нового витка девальвації).
Хоча, як вказувалося в супровідних документах, перед розглядом на урядовому комітеті документ було погоджено з Національним банком, Мінекономрозвитку, Мін'юстом, ДКЦПФР, Нацкомфінпослуг, Міноборони, МВС.
Наразі підготовка відповідного законопроекту триває, і більшість його положень залишаються незмінними.
Зокрема, новий набір пропозицій може передбачати ще більш широке використання коштів населення й бізнесу для потреб держбюджету й банків, коштів на порятунок яких у держави немає.
За даними джерел видання, обговорювані зараз у Мінфіні й НБУ заходи зі стабілізації фінансової системи в особливий період істотно розширені й передбачають як залучення депозитів і коштів з поточних рахунків громадян і підприємств у бюджет країни, так і так звану haircut ("стрижку") за кіпрським сценарієм, коли вклади, більші за певну суму, буде конвертовано в акції проблемних банків на певний строк (рекапіталізація за рахунок коштів клієнтів).
Введення воєнного стану в країні або кількох її областях може призвести до тимчасового вилучення депозитів у всіх категорій фізичних і юридичних осіб (крім підприємств оборонного комплексу). При цьому в процес порятунку держави може бути залучено внески розміром понад 200 тис. грн (перший розглянутий варіант) або 400 тис. (другий варіант) з видачею замість них держоблігацій строком на два роки за ставкою 14-16% річних (прогнозний середній рівень інфляції на два роки) або за ставкою 12-14% річних за трирічними облігаціями.
Очевидно, водночас із залученням депозитів у бюджет відбудеться й автоматична конвертація валютних вкладів у гривневі за офіційним курсом, з подальшим поверненням у національній валюті. І хто знає, якою буде ця сума в перерахуванні на реальний курс долара до того часу.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.