Щоб схилити російського президента Володимира Путіна до укладення мирної угоди, президент України Петро Порошенко пригрозив наприкінці серпня 2014 опублікувати в інтернеті інформацію з сотень армійських жетонів російських солдатів, узятих у полон або вбитих в Україні, пише The Financial Times.
Видання опублікувало другу статтю "Битва за Україну: Як Захід втратив Путіна" про переговори світових лідерів із російським президентом на тлі конфлікту в Україні.
На зустрічі з Порошенком у Мінську Путін продовжував заперечувати їх присутність в Україні, заявивши, що в його розпорядженні 1,2 млн солдатів і вони можуть за два дні взяти Київ і будь-яку столицю країн ЄС і НАТО.
Заради встановлення миру Порошенко навіть був готовий піти на перегляд тарифів за численними товарними позиціями в рамках економічної частини угоди про асоціацію з Євросоюзом, як на тому наполягала Росія. Але цьому чинив опір голова Єврокомісії Жозе Мануел Баррозу, і в якості компромісу було вирішено відкласти набуття чинності економічної частини угоди з української сторони.
Порошенко терміново потрібно зупинити наступ сил, що протистоять українській армії, а для того, щоб домовитися про припинення вогню, йому був потрібен Путін. Діяти доводилося швидко: за словами західного дипломата, український президент боявся, що "в два дні втратить (свій пост)", якщо не доб'ється перемоги чи миру. Тому Порошенко подзвонив Путіну і заявив: якщо бойові дії не будуть припинені, Київ викладе в інтернет армійські жетони російських солдатів, а також зв'яжеться з їх матерями і дружинами, щоб розповісти, де вони перебувають.
Цю історію Порошенко згодом розповідав кільком високопоставленим західним чиновникам, хоча російські представники її не підтверджують. Деякі вважають це свого роду показною хоробрістю з боку Порошенка, якому терміново потрібно було врятувати країну.
Путін погодився на пропозицію Порошенка про зустріч, і вона відбулася 26 серпня в Мінську. У ній також брали участь три представники Єврокомісії та президенти Казахстану та Білорусі. "Це була одна з найбільш сюрреалістичних зустрічей, які у мене коли-небудь були", - описує її один із присутніх. Американський чиновник описав її як "бар для міжнародної дипломатії з "Зоряних воєн".
Коли президенти України і Росії залишилися наодинці, Порошенко відразу вимагав, щоб російські війська пішли з України, розповів FT чиновник, який був присутній на зустрічі в Мінську. Путін знову заявив, що їх там немає і додав із погрозою: якби він дійсно хотів напасти, в його розпорядженні є 1,2 млн солдатів з найсучаснішою зброєю у світі, і вони можуть бути в Києві через два дні - чи в Талліні, Вільнюсі, Ризі та Будапешті, у всіх столицях країн ЄС і НАТО. Незважаючи на це, Порошенко виклав свій мирний план. Якщо Путіну він не подобається, заявив Порошенко, нехай запропонує свої ідеї.
Бої на сході України в наступні дні посилилися, а Порошенко і Путін продовжували обговорювати ситуацію по телефону. Обидва були під тиском: Порошенко поспішав зупинити просування військ, що протистоять українській армії, в Росії ж стали з'являтися повідомлення про поховання тіл убитих в Україні солдат, що робило загрозу Порошенка опублікувати дані про армійські жетонах більш переконливою.
Наступного ранку Порошенко прибув на саміт НАТО в Уельсі з проектом угоди та ознайомив з ним лідерів п'яти країн - Барака Обаму, Ангелу Меркель, Франсуа Олланда, Девіда Кемерона і Маттео Ренці. Щоб змусити Москву виконувати його, він попросив їх не відмовлятися від введення нових санкцій. Але ЄС, сказав Порошенко, повинен більш гнучко підійти до укладання економічної угоди з Україною, в тому числі провести переговори про перегляд мит, на чому наполягав Путін.
Зі слів людини, присутньої в той момент у кімнаті, Обама відреагував перший: цього хоче Україна чи Путін? Порошенко дав зрозуміти, що це його пропозиція. Тоді Обама повернувся до Меркель і сказав: якщо цього хочуть українці, чому ні? Та погодилася.
Однак такий поворот подій не влаштував Баррозу, який активно боровся за укладення економічної угоди. "Реакція Баррозу була приблизно така: якого чорта?", - Згадує американський чиновник. Адже саме відмова Януковича підписати угоду привів до протестів на Майдані. Якщо воно не буде укладено, як планувалося, "(ми боялися), що його (Порошенка) викинуть, як Януковича", говорить чиновник, який обговорював з Баррозу це питання в Уельсі.
Багато спостерігачів зазначають, що Обама хотів укласти мирну угоду за всяку ціну. У нього з'явилися нові проблеми - активність Ісламської держави Іраку і Леванту (ISIS) на Близькому Сході змушувала зайнятися боротьбою з новою загрозою.
Зрештою за наполяганням Баррозу був знайдений компроміс. Європарламент і Рада, як і передбачалося, ратифікують угоду про асоціацію 16 вересня. ЄС відкриє свій ринок для українських товарів, але відкриття українського ринку для товарів з ЄС буде відкладено до 2016 року. 12 вересня про це була укладена домовленість на зустрічі з міністром економічного розвитку Росії Олексієм Улюкаєвим, який потім заявив, що між Україною і Росією і далі буде діяти зона вільної торгівлі. Якщо ж Київ почне приховане виконання положень договору з ЄС, Москва може скасувати торговельні преференції і перейти з нульових ставок митного тарифу на ставки, які застосовуються до всіх партнерів Росії по СОТ, попередив тоді Улюкаєв.
Однак досягнутий в Уельсі компроміс дозволив представникам Києва, Москви і ДНР, ЛНР підписати 5 вересня угоду про припинення вогню. Порошенко також заявив, що Київ готовий зробити кроки щодо децентралізації влади в деяких районах Донбасу і Луганській області, надавши їм економічну свободу з дотриманням культурних традицій національних меншин. При цьому президент підкреслив: мирний план заснований на територіальній цілісності України.
Однак надії на те, що мінські домовленості дозволять перевести конфлікт з військового в мирне русло, не виправдалися, зазначає FT. Боєзіткнення тривали. Києву не був повернутий контроль над російсько-українським кордоном, як передбачало угоду, і через неї проросійських бойовиків продовжує поставлятися військова техніка. Спроби Меркель та інших західних лідерів переконати Путіна виконувати угоду, успіхом не увінчалися. Правда, Меркель продовжує наполягати на дипломатичному вирішенні питання.
Німеччина не поставлятиме в Україну зброю, говорила Меркель в останні дні, незважаючи на ескалацію конфлікту. Між тим, у США почалося обговорення питання про постачання летальних оборонних озброєнь. Позиція частини американських політиків змінилася з тих пір, як Порошенко виступав у вересні перед обома палатами конгресу.
В емоційній промові він подякував Вашингтон за постачання української армії предметами нелетальної призначення, таких як ковдри і окуляри нічного бачення, але додав: "Війну не можна виграти ковдрами". У Білому домі, який не хотів постачати зброю, були роздратовані. "Це був дурний хід з його боку", - пояснив FT американський чиновник.
Провал спроб врегулювати конфлікт дипломатичним шляхом навіть змусив західних політиків задуматися про те, що Путін, можливо, просто не хоче його врегулювати. Після довгих місяців переговорів із російським президентом Меркель прийшла до невтішного висновку, сказав FT колишній німецький посол: "Може, він не зацікавлений у відновленні порядку. Може, радники кажуть йому, що Росії буде краще у світі, в якому порядку немає".
Напередодні FT опублікувало першу статтю, де йшлося про переговори Меркель і Обами з Путіним. Зазначалося, що Путін пропонував Меркель вирішити конфлікт в Україні за "чеченським" сценарієм.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.