Німецький канцлер Ангела Меркель і президент США Барак Обама по-різному бачать ситуацію з політикою у відносинах із російським лідером Володимиром Путіним, пише видання The Financial Times .
FT публікує першу статтю із двох про переговори західних лідерів з Путіним за назвою "Битва за Україну: як Захід втратив Путіна".
Після більш ніж 40 телефонних дзвінків і незліченних годин засідань протягом останніх шести місяців Меркель взяла себе в руки заради останнього "ривка". Було вже 10 годин вечора, коли німецький канцлер сиділа в залі засідань готелю Hilton у Брісбені, а її співрозмовником був непримиренний Путін.
Протягом майже двох годин переговорів президент Росії перераховував довгий перелік образ. Він скаржився на те, що Захід оголосив перемогу в "холодній" війні. Що Захід нібито обдурив Москву, розширюючи права ЄС і НАТО до кордонів Росії, він ігнорує міжнародні правила, продовжує безрозсудну політику у відношенні Іраку, Афганістану й Лівії.
Канцлер направляла розмову в русло теми про ситуацію на Сході України, де підтримувані Росією бойовики ведуть криваву боротьбу проти підтримуваної Заходом влади Києва. З початку кризи Меркель завзято намагалася зрозуміти сенс дій Путіна, зрозуміти його наміри для того, щоб мати можливість дійти якоїсь спільної згоди. "Коли він (Путін ), нарешті, запропонував рішення, вона була в шоку. Путін заявив, що Київ повинен впоратися з бойовиками, як це відбулося в Росії із Чечнею - купуючи їх автономією й грішми. Можливо, така пропозиція видавалась розумною з точки зору колишнього полковника КДБ. Але для дочки пастора в Східній Німеччині із глибоко вкоріненим почуттям справедливості це було неприйнятно", - сказано у статті.
Як вважає видання, Путін - майстер дестабілізації. У нього чорний пояс по дзюдо, він є експертом у тому, як тримати супротивника в стані нерівноваги. Його дружній жест зміняється грізним поглядом. Протягом усієї кризи в Україні, що несе в собі найбільш серйозну загрозу безпеці в Європі з кінця холодної війни, Путін досягнув успіху в заплутуванні західних лідерів. Вони знають, що він хоче відновити вплив Росії і втримати Україну в рамках свого впливу, але вони не можуть зрозуміти, як російський президент має намір домогтися своїх цілей.
Коли зустріч в готелі закінчилася близько 2:00, німецький канцлер і президент Росії були в поганому настрої. Після цього Путін полетів додому із саміту G20. Тоді зі слів Меркель стало відомо, що ніякого швидкого завершення кризи в Україні не передбачається.
Канцлер також була уражена, адже амбіції Путіна стосувалися не тільки України, вони "ішли" і за її межі.
Наступного дня в Сіднеї вона сказала: "Хто б міг подумати, що таке можливо через 25 років після падіння Берлінської стіни, щось подібне може статися й у центрі Європи?". Тоді вона попередила, що Росія може загрожувати не тільки Україні, а й Грузії, або на Балканах.
Для Москви після тих переговорів у відносинах з Берліном теж щось "зламалося". Кілька тижнів потому офіційний Кремль заявив, що ніколи нічого такого особливо у відносинах Росії й Німеччини й не було. Говорили, що Путін і Меркель завжди не могли терпіти один одного.
Зі слів чиновників у Києві й безкомпромісних критиках Росії, самим більшим провалом Заходу було те, що він не був готовий використати військову силу для захисту України, або навіть постачати її зброєю.
В умовах кризи єврозони Меркель взяла на себе провідну роль у Німеччині в міжнародних питаннях уперше із часів Другої світової війни. З її слів, Україна створює "тест на рішучість" для Заходу, розглядаючи його як виклик миру й у самій Європі.
Президент США Барак Обама провів теж багато переговорів по телефону з Путіним, але ці переговори значною мірою перебувають на другому плані. Як відзначається в статті, Обама міряє все з точки зору безпрограшної ситуації для всіх, а для Путіна у разі чийогось виграшу має бути чийсь програш.
Меркель раніше звикла вважати Путіна важким партнером, однак думала, що все-таки з ним можна мати справу. Після кризи в Україні вона передумала. Німецький канцлер зрозуміла, що російський президент бреше, що російські війська брали безпосередню участь у захвату Криму й, пізніше, у Східній Україні.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.