Експерти та підприємці вважають, що запропонована урядом у Податковому кодексі "зарплатна" реформа не здатна реально стимулювати легалізацію заробітних плат, збільшивши надходження до Пенсійного фонду, через ставки фіскальних відрахувань, що залишаються занадто високими.
Про це повідомляє видання "Дзеркало тижня".
"Реальних передумов виведення зарплат з "тіні" в нинішньому наборі пропонованих нововведень не проглядається. Експерти неодноразово звертали увагу Мінфіну на те, що незначне зменшення ставок очікуваного ефекту не дасть, тому що платити в "конвертах" все одно буде вигідніше. Мінфін і Державна фіскальна служба слухали, кивали і продовжували робити по-своєму. Підсумок: система, що запрацювала, передбачає навіть не зниження ставки, а застосування знижувального коефіцієнта", - пише автор.
Вона нагадує, що спочатку реформа передбачала зменшення не тільки єдиного соціального внеску (ЄСВ), але і податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). У комплексі цей механізм міг би спрацювати. "Але компенсаторів не знайшлося, адже скорочувати держвидатки ніхто не планував. Коли в реформі залишилося тільки зниження ЄСВ, стало зрозуміло, що очікуваного ефекту не буде. Але фінальна редакція, що встановлює додаткові умови, просто поставила хрест на детінізації, фактично зробивши реформу неможливою", - йдеться в статті.
Видання вже писало про те, що виконати умови застосування знижувального коефіцієнта не зможе практично ніхто. Для цього юрособам необхідно підвищити в 2,5 рази базу нарахування ЄСВ (від середнього показника 2014), середню зарплату на підприємстві збільшити мінімум на 30% порівняно з 2014-м, а середній платіж за одного застрахованого - до 700 грн. З 2015 р вводиться також обов'язкова сплата єдиного внеску для СПД на загальній системі, незалежно від наявності доходів. Платити єдиний соцвнесок вони повинні у розмірі загальної ставки, помноженої на річний дохід. Якщо ж доходів немає, то ЄСВ сплачується, як і у випадку з СПД-єдиноподатниками, у розмірі щомісячного мінімального страхового внеску. Звільнено від сплати внеску тільки "єдинники", які є пенсіонерами за віком або інвалідами.
Дійсно, великий легальний бізнес, який з урахуванням інфляції встиг підвищити зарплати співробітникам, отримав певну пільгу. Але в українських реаліях ця можливість була тільки у великих компаній з іноземним капіталом, які представляють незначну частку від загальної кількості платників податків. Та й у праві чи полягала мета реформи?
Знижувальний коефіцієнт - це ще не зниження ставки. При цьому сам коефіцієнт застосовується не на всю виплату, а на суму перевищення двох мінімальних заробітних плат (МЗП).
У таблиці видно, що, використовуючи запропоновані Кабміном умови, "сіру" зарплату платити вигідніше навіть при 15-відсоткових витратах на переведення в готівку. Крім того, в розрахунках використовується середня зарплата для столиці - 5494 грн, для регіонів ця цифра знижується до 3 тис. Висновки очевидні: Мінфін лише ускладнив формулу розрахунку збору, не створивши реальних можливостей для її застосування.
Зі слів Юлії Дроговоз, експерта Українського союзу промисловців і підприємців, ті деякі, хто звернувся в податкову з бажанням застосувати нові норми, зіткнулися з відсутністю реального механізму їх впровадження. "На сьогодні застосувати на практиці знижувальні коефіцієнти до ставок ЄСВ неможливо. Навіть ті, хто зважився "зробити крок назустріч" уряду, стикаються з масою проблем. А ось санкції вже в дію вступили, з ними якраз ніяких проблем немає", - пояснила експерт.
Підтверджує ці слова і Ілля Несходовський, експерт РПР групи "Податкова реформа", звертаючи увагу на те, що методика для відрахувань ЄСВ за новою схемою просто відсутня. "У нас є і "декретчики", і лікарняні (як оплачувані, так і неоплачувані), у нас є неповний робочий день, позмінна робота, та елементарна текучка кадрів. Відсутність методики, що враховує всі ці моменти, унеможливлює застосування нової системи", - зазначає він.
"При цьому потрібно врахувати, що з 1 січня 2016 відбудеться підвищення коефіцієнта з 0,4 до 0,6. І вийде, що ті, хто заради легалізації сьогодні покаже свій реальний фонд заробітної плати і застосує коефіцієнт 0,4, будуть "покарані" державою. А хто сказав, що це буде 0,6? - задається питанням Юлія Дроговоз. - Де гарантії, що з 2016 р не почнеться застосування повної ставки без будь-яких знижувальних коефіцієнтів? Просто зниження ставок, а не введення понижуючих коефіцієнтів, викликало б більше довіри. Навіть при створенні ідеальних умов, з урахуванням безперервних в 2014 р податкових змін, бізнесу буде необхідний час, щоб переконатися в постійності законодавчих новацій. Поки вважати так підстав немає".
При цьому штрафи за порушення у відрахуваннях збору посилилися і підвищилися. За ненадання, несвоєчасне надання або надання не за встановленою формою звітності щодо ЄСВ застосовується штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, скромні 170 грн. За ті самі дії, вчинені платником єдиного соціального внеску, до якого протягом року вже було застосовано штраф за таке порушення, - у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, це вже 1020 грн. Теж, здавалося б, некритично. Але за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску замість 10% тепер будуть стягувати до 20% своєчасно не сплачених сум. А в разі донарахування сум своєчасно не нарахованого ЄСВ замість 5% - 10% від зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.