Ухвалений з порушенням процедури закон "Про очищення влади" є поразкою демократії в Україні, оскільки масове звільнення державних службовців не матиме позитивного результату і викличе численні звернення до Європейського суду з прав людини з подальшими значними втратами державного бюджету. Про це заявив в авторській колонці "Чотири причини для накладення вето на закон про очищення влади" правозахисник Євген Захаров.
"Для успішного проведення вкрай необхідних реформ країні потрібне розуміння всіх суспільних груп. Ухвалений закон про очищення влади за такою моделлю, навпаки, роз'єднує людей, сприяє зростанню агресії, ворожості всередині країни і втрати репутації держави за кордоном", - сказав Захаров.
З його слів, люстрація в Україні потрібна, але за іншими правилами, що відповіають Конституції, практиці Європейського суду в численних люстраційних справах та іншим міжнародним стандартам.
Правозахисник нагадав, що цей закон прийняли з порушенням процедури розгляду. Зокрема, як зазначив Захаров, депутати проголосували невідомо за що, оскільки текст законопроекту до другого читання вони не бачили. Він також додав, що в профільний парламентський комітет було надіслано близько 400 зауважень, але вони не розглядалися.
"Така законотворчість означає ні що інше, як крах парламентаризму. Одного цього має бути достатньо, щоб повернути закон для нового розгляду відповідно до парламентськими процедурами", - підкреслив правозахисник.
З його слів, відповідно до рекомендацій Ради Європи, люстрація може застосовуватися тільки до посад, діяльність яких може становити загрозу демократії та прав людини. "Проте чисельність осіб, які потрапили під дію закону, становить, за попередніми оцінками, тільки серед керівного складу державних органів, понад півмільйона людей, що явно нічим не обгрунтовано. Деякі державні установи за цим законом повинні бути оновлені в повному складі. Якщо всі ці люди будуть звільнені, ким їх замінять?", - зазначив Захаров.
На його переконання, застосування люстрації за такою моделлю неминуче призведе до застосування дискреційних повноважень і в результаті до вибіркового переслідування, що є неприпустимим. "До того ж таке масове звільнення без зміни системи роботи інститутів не має сенсу. В жодній країні не було такої масової люстрації", - зазначив Захаров.
Він також зазначив, що в Україні немає спеціально створених незалежних органів для проведення люстрації, як це повинно бути у відповідності з керівними принципами Ради Європи.
Як зазначив Захаров, прийнятий закон про люстрацію не забезпечує захисту права на нерозголошення при проведенні люстрації.
"Закон передбачає ведення єдиного державного реєстру щодо осіб, які проходять процедуру люстрації. Однак немає ніякої суспільної необхідності зберігати такі дані, якщо особа пройшла перевірку і не підлягає люстрації", - переконаний правозахисник.
На його думку, відкритість навіть обмеженого кола відомостей, передбаченого законом, є безсумнівним порушенням права на приватність у таких випадках. Однак, з його слів, відкритість таких даних і для осіб, які схильні до люстрації, також є необгрунтованим зазіханням на права людини.
"Якщо взяти до уваги, що розслідування і його висновки будуть проводитися не незалежним органом влади, то поширення їх результатів без судової перевірки є невиправданим посяганням на право на приватність", - додав Захаров.
З його слів, велика ймовірність, що зібрані дані є помилковими або неточними, а відповідно, прийняте рішення є помилковим. У разі визнання рішення незаконним, відновити репутацію людині буде досить складно.
"Ми не перші в такій ситуації, і треба завжди знаходити баланс між правом на приватність і правом громадськості знати, що людина пройшла люстраційну процедуру", - сказав правозахисник.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.