Економіка 2021-09-15T14:59:29+03:00
Українські Новини
ЄС скликає екстрений саміт, щоб перебороти третю хвилю кризи

ЄС скликає екстрений саміт, щоб перебороти третю хвилю кризи

ДОПОМОГТИ УКРАЇНСЬКИМ НОВИНАМ
Экономика, Евросоюз, Кризис, Европа, Саммит, Еврозона
Саміт відбудеться в Брюсселі.
Саміт відбудеться в Брюсселі.

Нинішня криза посилила відставання економік держав ЄС від своїх традиційних західних партнерів-конкурентів - США і Японії.

Євросоюз скликає екстрений економічний саміт у Брюсселі 11 лютого, щоб сформулювати скоординована відповідь співдружності на третю хвилю економічної кризи, яка стала найбільшою за всю 11-річну історію зони євро.

З ініціативи головуючої в ЄС Іспанії, на саміт 11 лютого виноситься питання про введення нових і твердих обмежень на діяльність інвестиційних і хеджевих фондів.

Однак, поки ряд країн, включаючи Великої Британії й Нідерланди, виступають проти глибокої реформи умов діяльності інвестиційних фондів.

Ця ситуація ще раз підкреслює одну з головних проблем Євросоюзу, коли країни-члени у своїй економічній, фінансовій і соціальній політиці ставлять власні національні інтереси вище за інтереси співдружності.

Саміт уперше буде проходити під головуванням першого Президента ЄС, голови Європейської ради Хермана Ван Ромпея.

Він повинен довести, чи існують передумови для зміни цієї тенденції.

Сам Ван Ромпей повний рішучості домогтися прогресу.

У переддень саміту він дав зрозуміти, що готовий навіть реанімувати ідею створення економічного уряду Євросоюзу, для скоординованого формування макроекономічної стратегії співдружності.

Нагадаємо, створена 1 січня 1999 року з появою в безготівкових розрахунках єдиної європейської валюти (готівковий євро був уведений в 2002 році), єврозона сьогодні перетворився в одну з найбільш слабких зон світової економіки.

Як зазначають незалежні аналітики, нинішня світова криза посилила відставання економік держав ЄС як від своїх традиційних західних партнерів-конкурентів - США і Японії, так і від держав групи БРІК, які перетворюються в нових світових економічних лідерів, - Бразилії, Росії, Індії й Китаю.

Причина подібного становища - нездатність країн-членів ЄС провести протягом останніх 20 років такі необхідні структурні реформи в економіці й соціальному секторі, а також відсутність у зони євро єдиного центру прийняття й реалізації макроекономічних рішень - так званого економічного уряду.

Головний виконавчий орган ЄС - Єврокомісія не має достатніх повноважень для виконання цих функцій.

Третя хвиля економічної кризи охопила Європу з настанням 2010 року.

По суті, це перегрів економік антикризовими заходами, які приймалися наприкінці 2008 - початку 2009 року.

У неї дві головні складові - бюджетний дефіцит і безробіття.

В 2009 році "двадцятка" не змогла домовитися про реальні заходи структурного реформування світової економіки, і єдиним шляхом боротьби із кризою став "завал" її грішми.

Держави націоналізували ключові фінансові структури, які виявилися на грані банкрутства, видавали екстрені пакети фінансової допомоги й широкі державні гарантії.

Витративши неймовірну суму в 12-13 трильйонів доларів, країни "двадцятки", трохи втримали на плаву світову економіку, однак борги нікуди не зникли - просто центр їх перемістився із приватного сектора в державний. Звідси значні бюджетні дефіцити.

Масові звільнення й заморожування зарплат, які мали місце в 2009 році практично по усім світі, сьогодні відгукнулися падінням купівельної спроможності населення.

Відповідно, зниження загального рівня споживання блокувало економічний ріст, що почався наприкінці 2009 року, і який, при нинішній світовій економічній системі, тільки й може окупити витрати на "гасіння" кризи грішми.

Перший удар нової хвилі кризи в Європі припав на периферії зони євро - Греції, Іспанії, Португалії, Ірландії й частково Італії.

В 2009 році дефіцит держбюджету Греції досяг 12,7 %.

В 2010 році дефіцит держбюджету Ірландії загрожує зрости на 11,7 %, Португалії - 8,3%, Іспанії - близько 10 %.

При цьому базовий документ зони євро допускає максимальний рівень дефіциту бюджету держави ЄС на рівні 3 відсотків.

Нездатність урядів ЄС виконувати свої власні рішення в ключовій економічній галузі є сильним дестабілізуючим фактором для всієї зони євро.

Ситуація погіршується діями міжнародних валютних спекулянтів: відчувши слабість європейської валюти, світовий фондовий ринок почав масовану гру на зниження проти євро.

На світовому фондовому ринку розміри контрактів, які передбачають наступне падіння обмінного курсу євро щодо долара й інших валют, досягли 8 млрд доларів. Ця спекулятивна сума здатна підірвати основи єврозони й викликати потужне знецінювання як самої єдиної європейської валюти, так і державних облігацій країн-членів зони євро.

Тим часом, останні події вказують на те, що лідери Євросоюзу почали усвідомлювати серйозність ситуації.

У Брюсселі у вівторок з'явилася інформація, відповідно до якої Німеччина й Франція в екстреному порядку ведуть консультації про надання Греції кредитів на суму до 20 млрд євро.

Новини

ok