17 вересня 2014, середа, 00:58 2874

Ірина Акімова: Податкова реформа уряду ризикує перетворитися на стрибок у прірву

Податкові та бюджетні зміни повинні пройти процедури ретельного обговорення, заявила Ірина Акімова.

Розглянутий урядом проект податкової реформи спрямований на благі цілі, але через прорахунки авторів спроби зробити революційний стрибок можуть перетворитися на стрибок у прірву. Таку думку висловила, коментуючи "Українським Новинам" проект змін до податкового та бюджетного законодавства, директор Аналітичного центру «Нова соціальна та економічна політика» Ірина Акімова.

"Пропозиції уряду щодо змін в податкове і бюджетне законодавство спрямовані на благі цілі: зниження податкового навантаження, спрощення податкового адміністрування, детінізацію економіки, фіскальну децентралізацію. Але результат буде багато в чому залежати від того, наскільки бізнес, регіональна влада, суспільство в цілому буде підтримувати норми закону і сприяти їх реалізації.

У зв'язку з цим великі питання викликає форма просування цих законопроектов.Оні внесені урядом замість проекту бюджету 2015 (законодавча вимога про внесення всіх податкових змін за півроку до розгляду нового бюджету вже давно забута!) З вимогами до парламенту, які дуже схожі на шантаж: швидко приймайте те, що внесено, без всяких процедур обговорення, а то не отримаєте реформаторський бюджет. Податкові інновації уряду викликали критику з боку представників українського бізнесу та міжнародних асоціацій. У сфері фіскальної децентралізації залишилися питання про достатність коштів для реалізації нових повноважень, переданих на місцевий рівень. Наскільки суспільство згідне з новою редакцією податкових і бюджетних ініціатив уряду? Відповідь може дати тільки нормально організована дискусія в рамках парламентських процедур за участю всіх зацікавлених сторон. Тиск уряду на парламент в цьому разі дуже нагадує політичний піар для провладних партій в рамках нинішньої виборчої кампанії.

Тепер про зміст. Уряд при виробленні пропозицій використовував напрацювання минулих років, наприклад, зниження кількості податків з 22 до 9 (ідея відпрацьовувалася на рівні профільних комітетів парламенту і експертів у 2013 р.) і скорочення податкових різниць. Це частково спростить податкове адміністрування.

Разом з тим, слід нагадати, що гостріші проблеми податкового адміністрування - заборгованість з відшкодування ПДВ і податкові переплати - поки тільки посилюються. Наприклад, на 1 вересня 2014 обсяг переплат з податків і зборів становив 26,7 млрд. грн, що в 1,8 рази більше, ніж на початок року. Про ці проблеми в законопроектах і презентаціях немає ні слова.

Ідея об'єднання трьох соціальних фондів в один, яка позиціонується урядом як скорочення адміністративних витрат, теж викликає запитання. По-перше, пропонується відмовитися від ключового елементу трипартизму та соціального діалогу - залучення до управління і контролю за використанням коштів соціального страхування профспілок та роботодавців, які відсторонюються від цих функцій, оскільки новий Фонд соцстраху пропонується створити як звичайний ЦОВВ. Конфедерація роботодавців України вже висловила з цього приводу свою критику. По-друге, пропонується 2 цільових страхових фонду: 1) пенсійного страхування, і 2) страхування від безробіття, нещасних випадків, профзахворювань та медичного страхування (обидва фонди будуть перебувати у сфері координації Мінсоцполітики). В умовах, коли ще не визначені навіть загальні підходи до медстрахування, заганяти його в загальний соціальний фонд як мінімум передчасно.

Привабливо виглядає реформа єдиного податку для МСБ і с/г виробників та введення 2-х річного мораторію на перевірки малого бізнесу з оборотом до 20 млн. грн. (до речі, для «спрощенців» мораторій діяв і в 2012-2013 рр.). Однак законопроект одночасно закладає і ризики для малого бізнесу: компаніям, що працюють на звичайній схемі оподаткування, може стати невигідною співпраця з малим бізнесом і приватними підприємцями через зростання оподатковуваних фінансових результатів.

У бюджетних пропозиціях уряду з подивом знаходимо спроби збільшити ручне управління держфінансами. По-перше, пропонується зняти обмеження максимального розміру резервного фонду в 1% для бюджетів всіх рівнів. Це означає, що і уряд, і місцеві адміністрації зможуть формувати резервний фонд як завгодно (наприклад, у 40-50% від загального фонду видатків) і ділити його на свій розсуд без погодження з парламентом і місцевими радами. По-друге, КМУ при формуванні нового органу центральної влади отримує право починати його фінансування без внесення змін до держбюджету. Якщо ці заходи необхідні в екстрених умовах неоголошеної війни, то її дія має бути обмежена чітко виписаними в законі умовами. В іншому разі, залишається широке поле для ручного управління бюджетними коштами.

Викликають питання ініціативи влади щодо детінізації та фіскальної децентралізації:

· Легалізація активів. Як випливає з презентації Мінфіну, йдеться про загальне декларування активів, з подальшим зіставленням доходів і витрат громадян на основі даних фіскальною службою. Питання в тому, чи готова фіскальна служба до такого загального декларування; які оціночні методи використовуватимуться при подальшому зіставленні доходів, витрат та майна і наскільки вони об'єктивні; чи можливо загальне декларування в умовах відносно невисокої податкової грамотності населення (пенсіонери, сільська місцевість) і чи не буде при цьому "перегинів" на місцях? Не менш важливий момент - податкова амністія. Така амністія передбачається для всіх добровільно задекларованих активів, до яких потенційно можуть потрапити активи від наркотрафіку, торгівлі зброєю і людьми. Загальна непрозора амністія (без перевірки легальності походження активів) може суперечити зобов'язанням України в рамках FATF.

· Зниження єдиного соціального внеску (ЄСВ). В рамках нової моделі ЄСВ сплачуватиметься за діючою ставкою 41% із зарплати до 2436 грн (2 мінімальні зарплати), понад - за ставкою 15%. Уряд прогнозує розрив від зниження ЄСВ в 3,4 млрд грн. Це менше, ніж в раніше озвучуваних варіантах реформи ЕСВ. Водночас, в умовах військової економіки недоотримати і таку суму для бюджету буде відчутно. Уряд прогнозує, що розрив буде перекритий за рахунок детінізації виплат зарплат на11 млрд. грн. і посилення перевірок і покарань за недотримання трудового законодавства. В умовах кризи і війни, гарантій покриття розриву немає, що означає ризик підвищення навантаження на Пенсійний фонд, плановий дефіцит якого в 2014 р перевищує 18 млрд. грн.

· Фіскальна децентралізація. Одна з ключових цілей реформи - підвищення фінансової забезпеченості регіонів - навряд чи буде досягнута. По-перше, за планом на 2015 рік доходи місцевих бюджетів у зведеному мають сягнути 42,3% (для порівняння в 2013 р ця частка становила 41,9%, в 2012 р - 43,7%). По-друге, погіршується норматив розщеплення ПДФО. Зараз ПДФО спрямовується до місцевих бюджетів повністю (окрім Києва), в новій моделі - 25% ПДФО буде йти до держбюджету і 75% - до місцевих. По-третє, потенціал зростання доходів за новими місцевих податках (місцеві акцизи, податок на нерухомість) може виявитися завищеними. Попередня спроба впровадити податок на нерухомість провалилася. По-четверте, пропонований механізм розщеплення загальнодержавного податку на прибуток (10% - регіонам, 90% - центру) навряд чи буде істотно підвищувати зацікавленість місцевої влади у розвитку економічної активності та залученні інвесторов. І найголовніше, законопроект не дає переконливої відповіді на запитання: а чи будуть всі передані на місцевий рівень повноваження забезпечені достатніми фінансовими та інституційними ресурсами.

Податкові та бюджетні зміни повинні пройти процедури ретельного обговорення. Інакше спроби зробити революційний стрибок знову перетворяться на стрибок у прірву", - заявила Ірина Акімова.

Раніше Ірина Акімова очолювала Комітет з економічних реформ при Президентові України та аналітично-дорадчий центр ООН "Блакитна стрічка".