З 8 по 14 лютого православні будуть відзначати Масницю - останній тиждень перед Великим постом, що знаменує собою проводи зими й зустріч весни.
Церква нагадує, що мета цього тижня - підготовка до посту, примирення із ближніми, прощення образ.
За традицією, у ці дні пекли млинці, ходили одне до одного в гості, на ярмарках улаштовувалися ігри й театральні вистави.
Масниця - древнє слов'янське свято, яке прийшло до нас із язичницької культури й збережений після прийняття християнства.
Церква включила Масницю до своїх свят, назвавши його Сирним, або Сиропусним тижнем, тому що Масниця припадає на тиждень, який передує Великому посту.
В 2010 році Масниця починається 8 лютого.
За однією з версій, назва "масниця" виникла тому, що цього тижня, за православним звичаєм, м'ясо вже виключалося з їжі, а молочні продукти ще можна було вживати.
Масниця - найвеселіше й найситніше народне свято, яке триває весь тиждень. Невід'ємною частиною свята були катання на конях, на яких надягали найкращу збрую.
Хлопці, які збиралися женитися, спеціально до цього катання купували сани. У катанні неодмінно брали участь всі молоді пари.
Також широко, як і святкова їзда на конях, поширено було катання молоді із крижаних гір.
Серед звичаїв сільської молоді на Масницю були також стрибки через багаття й узяття сніжного містечка.
В XVIII й XIX ст. центральне місце у святі займала селянська комедія, у якій брали участь персонажі - Масниця, Воєвода та ін. Сюжетом для них слугувала сама Масниця з її рясними частуваннями перед майбутнім постом, з її прощаннями й обіцянкою повернутися на наступний рік.
Часто у вистави включалися якісь реальні місцеві події.
Масниця протягом багатьох століть зберегла характер народних гулянь.
Всі традиції Масниці спрямовані на те, щоб прогнати зиму й розбудити природу від сну.
Масницю зустрічали з величальними піснями на сніжних гірках.
Символом Масниці було опудало із соломи в жіночому одязі, з яким разом веселилися, а потім ховали або спалювали на багатті разом із млинцем, який опудало тримало в руці.
Млинці є основним частуванням і символом Масниці.
Їх печуть щодня з понеділка, але особливо багато із четверга по неділю. Традиція пекти млинці була на Русі ще із часів поклоніння язичницьким богам.
Адже саме бога Сонця Ярила закликали прогнати зиму, а круглий рум'яний млинець дуже схожий на літнє сонце.
Кожна господиня за традицією мала свій особливий рецепт готування млинців, який передавався з покоління в покоління по жіночій лінії.
Пекли млинці в основному із пшеничного, гречаного, вівсяного, кукурудзяного борошна, додаючи в них пшоняну або манну кашу, картоплю, гарбуз, яблука, вершки.
На Русі існував звичай: перший млинець завжди був за упокій, його, як правило, віддавали жебраку для поминання всіх покійних або клали на вікно. Млинці їли зі сметаною, яйцями, ікрою й іншими смачними приправами з ранку до вечора, чергуючи з іншими стравами.
Прощання з Масницею завершувалося в перший день Великого посту - Чистий понеділок, який вважали вдень очищення від гріха й скоромної їжі.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.