Протягом досить тривалого проміжку часу в епоху дев'яностих-початку "нульових" років, наша країна в цей день вшановувала двох непересічних іменинників. Президента України та мера її головного міста. Це ж треба так скластися зіркам, що Леонід Кучма та Олександр Омельченко народилися не просто в один день, а й в один рік. Сьогодні їм обом - по 76 років.
Фото: facebook.com/nataliya.marchuk
Сан Санича Омельченка, як мера, кияни в основному любили. І посміювалися над ним, називаючи "будівничим" і "прорабом". При ньому в Києві дійсно щось постійно "копалося-перекопувалося" і будувалося. Ну а чим йому, який пройшов від рядового роботяги до перших ролей у будівельній галузі країни, було займатися? Такі його старання були унікально відзначені на рівні держави. Тільки Омельченко, будучи мером міста, був нагороджений званням Героя України.
Хоча, не виключено, що сам сьогоднішній іменинник приховує на киян образу: як же вони могли проміняти його на Льоню-"космоса". Як стверджують "злі репортерські язики", програш 2006 року на мерських виборах досі не дає спокою Олександрові Омельченку. Він досі упевнений, що саме він і більше ніхто інший (тим більше - Леонід Черновецький) може ефективно управляти українською столицею.
З 2007 по 2012 Омельченко - народний депутат України VI скликання, пройшов до парламенту за списком блоку "Наша Україна - Народна самооборона" (за квотою Народної самооборони Юрія Луценка). У парламенті того скликання він - Голова Комітету Верховної Ради з питань державного будівництва та місцевого самоврядування.
На виборах мера в цьому році Олександр Омельченко вирішив "кинути рукавичку" старшому з братів Кличків. Але і цього разу він поступився опоненту, як кажуть у боксі - "за очками". Точніше - за кількістю голосів киян. "Втішливим фіналом" для Сан Санича можна вважати його присутність у Київраді.
"Чорних плям" в особовій справі сьогоднішнього іменинника не так вже й багато. Швидше за все найнеприємнішим, точніше - трагічним у його житті можна вважати випадок, що стався 25 листопада 2009 року. Увечері того дня на Столичному шосе в Києві на виїзді з села Чапаївка Омельченко збив на смерть пішохода. Зі слів депутата, він не перевищував обмеження швидкості, а пішохід переходив дорогу в невстановленому для переходу місці. Проте свідки стверджують, що машина їхала з перевищенням швидкісного обмеження, а чоловік переходив дорогу у спеціально відведеному для цього місці по зебрі. У липні 2010 року прокуратура підтвердила висновки міліції про те, що пішохід був збитий у 12 метрах від пішохідного переходу і виправдала Омельченка.
Сім'я у Сан Санича невелика, але і не маленька. Дружина - Людмила (1946 р.н.), пенсіонерка. Старший син - Ярослав (1966 р.н.), працює в МЗС України. Молодший син Олександр (1968 р.н.) був народним депутатом від "Нашої України". Олександр Олександрович має чотирьох онуків.
У червні 2004 року побачив світ поетична збірка "Барви України". Серед творів цієї книжки є і вірш "Олександр Омельченко - мер":
"В нашій незалежній Україні
у казковім Києві-Герої
Олександр Омельченко є нині -
Він оберігає всіх покой...
Оберіг - це його турбота
Про електро і про газ.
Щоб не в когось була "Тойота",
А ще краща і у вас...
Це ж Омельченко про все -
Щастя й радість всім несе".
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.