Рамкова конвенція ООН щодо зміни клімату (UNFCCC) слідом за кліматичними переговорами в Копенгагені одержала перелік зобов'язань щодо скорочення і обмеження викидів парникових газів до 2020 року від 55 країн-учасниць конвенції, які відповідають за 78% світових викидів.
Про це повідомила в понеділок, 1 лютого, прес-служба UNFCCC.
"Ці зобов'язання офіційно отримані UNFCCC. Щоб відповідати масштабу викликів, необхідна більш амбіційна мета. Але я розцінюю ці зобов'язання як чіткий сигнал про готовність рухати переговори (щодо нової кліматичної угоди) до успішного завершення", - сказав виконавчий секретар конвенції Іво де Боєр.
Нагадаємо, переговори країн-учасниць конвенції в Копенгагені, що завершилися в грудні, не призвели до появи нового документа замість Кіотського протоколу, термін дії якого минає в 2012 році.
Підсумком конференції в Копенгагені стало лише узгодження кількома провідними країнами рамкового документа про наміри, що "було прийнято до відома" іншими учасниками саміту.
Більшість експертів охарактеризували цей підсумок як явну невдачу.
Наприкінці цього документа міститься таблиця, куди розвинені країни, що входять у додаток 1 конвенції (і несуть зобов'язання щодо скорочення викидів у рамках Кіотського протоколу), мають внести свої цілі щодо зниження викидів до 2020 року, а всі інші - вказати заходи щодо запобігання зміни клімату. Тепер вона заповнена.
Наступний раунд кліматичних переговорів заплановано на кінець травня, він має відбутися в Бонні.
Так, згідно з таблицею, Росія готова скоротити викиди на 15-25% від рівня 1990 року, вказуючи, що рівень скорочень залежатиме від "врахування потенціалу російських лісів у контексті внеску у виконання зобов'язань щодо скорочення антропогенних емісій", а також "прийняття юридично значущих зобов'язань щодо скорочення антропогенних емісій парникових газів всіма найбільшими емітентами".
США заявляє про готовність скоротити викиди на 17% від рівня 2005 року, вказуючи, що остаточна цифра залежатиме від чинного американського законодавства.
Японія заявляє про можливість скорочення викидів на 25% від рівня 1990 року за умови ефективної нової кліматичної угоди, в яку ввійдуть всі провідні економіки світу.
Євросоюз готовий скоротити викиди на 20% від рівня 1990 року й на 30% за умови появи всеосяжної кліматичної угоди за участю країн, що розвиваються.
Найбільш амбіційну мету серед країн додатка 1 проголошує Норвегія, що у рамках нової угоди готова до скорочення викидів на 30-40% від рівня 1990 року.
Китай, що належить до країн додатка 2 і не несе зобов'язань у рамках Кіотського протоколу, є одним з найбільших емітентів парникових газів. Китай заявляє про прагнення знизити викиди вуглекислого газу на одиницю ВВП на 40-45% до 2020 року порівняно з 2005 роком. Крім того, КНР має намір збільшити використання поновлюваних джерел енергії до 15%.
Інша найбільша країна, що розвивається, - Індія - заявляє про намір до 2020 року скоротити викиди на одиницю ВВП на 20-25% від рівня 2005 року.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.