The New York Times: В політиці стосовно України Росія займається еквілібристикою

Президент Путін одночасно підтримав мирний план, змальований українським президентом, і відчитав Київ за хитке припинення вогню, вважає американське видання The New York Times .

За оцінками чиновників, аналітиків і дипломатів, Путін виявився на вузькій стежці між суперечливими цілями. Його головна мета - зберегти по максимуму, наскільки це можливо, вплив Росії на майбутнє України, ратуючи за мету сепаратистів - значний ступінь автономії. Ця автономія залишить Південний Схід на орбіті, яка ближче до Москви, ніж до Києва, так що центральний уряд України буде слабким.

Але Путіну потрібно домогтися цієї мети, не допустивши, щоб Росія зав'язла в "тернику" політично-роздроблених і економічно-відсталих сепаратистських областей. Будь-який натяк на участь військових або навіть причетність до дестабілізації областей може спровокувати набагато більш суворі західні санкції. Очікується, що такі санкції будуть обговорюватися в Брюсселі на цьому тижні.

Путін намагається догодити відразу декільком взаємоантагоністічним "електоратам". Значна частина його російській аудиторії, яку державне телебачення місяцями годує несамовитими матеріалами в стилі "Україна у вогні", схвалює необхідність "твердої руки "Росії". Військові й затяті націоналісти сподіваються, що українська криза стане каталізатором для того, щоб Росія знову почала діяти в поодинці як наддержава.

Але більш ліберальні кола в Росії, в тому числі багато топ-менеджерів, економістів та дипломатів, хочуть уникнути розриву із Заходом. У минулі вихідні Путін використовував обидві "доріжки" своєї подвійною політики. У суботу, через кілька годин після артобстрілу російського прокордонного поста з території України, Путін привів армію у стан бойової готовності і оголосив про раптові навчаннях за участю близько 65 тис. військових.

Але в суботу він також поширив заяву на підтримку мирного плану і навіть закликав обидві сторони припинити воювати. Суть своїх висловлювань він повторив, спілкуючись з журналістами у прямому телеефірі в неділю. Однак заодно Путін розкритикував продовження військових операцій України всупереч одностороннього припинення вогню, оголошеного Києвом.

Хоча російські, українські та європейські офіційні особи провели приблизно 8 раундів дискусій про мирний план, Москва дистанціюється від механізмів його здійснення.

Тим часом, деякі аналітики говорять, що у Москви предостатньо часу на те, щоб одночасно закликати до миру і постачати повстанців, поки Росія не отримає Україну, над якою все ще зможе панувати. Її середньострокова мета - зберігати стан "нариву", а бойовики - засіб для досягнення мети.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.