Життя 2023-06-15T16:12:52+03:00
Українські Новини
Найбільша конфіскована гестапо колекція плакатів залишиться в німецькому музеї

Найбільша конфіскована гестапо колекція плакатів залишиться в німецькому музеї

ДОПОМОГТИ УКРАЇНСЬКИМ НОВИНАМ
Вторая мировая война, Германия, Искусство, Живопись, Музей, Плакаты, Гестапо
Головний будинок Музею німецької історії.
Головний будинок Музею німецької історії.

І хоча суд визнав законним власником колекції Петера Сакса, але не дав йому права вимагати в уряду Німеччини повернути собі колекцію.

Суд Німеччини ухвалив, що найбільша у світі колекція постерів і плакатів, конфіскована гестапо в 1938 році, повинна залишитися в Музеї німецької історії в Берліні.

Як стало відомо, це рішення було прийнято судом за позовом Петера Сакса, сина Ханса Сакса, який зібрав плакати. За оцінками експертів, ця колекція може коштувати близько 4,5 мільйона євро.

І хоча суд визнав законним власником колекції Петера Сакса, але не дав йому права вимагати в уряду Німеччини, якому належить музей, повернути собі колекцію. Адвокати Сакса стверджують, що тепер німецьким чиновникам треба буде вирішити для себе, чи хочуть вони залишити собі те, що за законом належить дітям жертв Голокосту. Юристи заявляють, що якщо влада не вчинять "по совісті", битву за колекцію в суді буде продовжено.

Слід зазначити, що Ганс Сакс був дантистом, в якого лікувався, окрім інших, також і  Ейнштейн. Також Сакс був найбільшим колекціонером плакатів. Відомо, що він улаштовував виставки, читав лекції й видавав журнал Das Plakat. Він володів роботами Тулуз-Лотрека, Мухи, Шере, Боннара, Клімта, Кандинського та багатьох інших. Загалом у його колекції було близько 12,3 тисячі постерів. Їх вилучили за наказом Йозефа Геббельса, який був відомий як цінитель мистецтва. Сакса заарештували 9 листопада 1938 року, у так звану "Кришталеву ніч", і відправили до концтабору Заксенхаузен. Завдяки зусиллям дружини Сакса його звільнили через три тижні й родина переїхала в США.

Саксові вдалося відвезти із собою кілька робіт Тулуз-Лотрека, які він продав. У 1961 році він одержав компенсацію за свою колекцію від західнонімецького уряду - 225 тисяч марок (на той час близько 50 тисяч доларів).

 

Новини

ok