2076

Людство стало ближче до хижаків

На харчовій піраміді положення, що прирівнюється положенню перуанського анчоуса.
На харчовій піраміді положення, що прирівнюється положенню перуанського анчоуса.

Людство, за оцінками екологів із Франції, стало ближче до хижаків, так як частка м'яса в раціоні людей зросла. Сталося це за рахунок економічного зростання в низці країн. Подробиці наводить NatureNews з посиланням на статтю дослідників в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.

Екологи з кількох наукових центрів Франції проаналізували положення людства на трофічній шкалі. Ця шкала показує те, скільки в середньому стадій проходить від первинного джерела енергії до споживача. Рослини на ній характеризуються значенням 1: вони безпосередньо засвоюють енергію сонячного світла. Максимальний, рівний 5,5, трофічний показник у косаток і білих ведмедів: ці хижаки стоять на вершині харчової піраміди і можуть поїдати інших хижаків. Для людства на сьогодні показник дорівнює 2,21.

На думку авторів дослідження, в середньому по світу люди займають на харчовій піраміді положення, що прирівнюється положенню перуанського анчоуса, однієї з найбільш численних риб на Землі. Відмінність людини в тому, що її самої ніхто не їсть, і в тому, що її трофічний рівень повільно підвищується в останні роки.

Екологи проаналізували раціони жителів 176 країн і зібрали статистичну інформацію з 1961 по 2009 рік. Це дало змогу виявити дві закономірності. По-перше, між трофічним рівнем і добробутом немає прямого зв'язку: в ​​порівняно небагатій Монголії м'ясо і молоко традиційно займають важливе місце в раціоні жителів. По-друге, на глобальному рівні, якщо провести усереднення по багатьох країнах, така кореляція все ж є. Саме вона відповідальна за зростання середнього трофічного показника, так як у розвинених країнах він не змінювався з початку проаналізованого періоду, а в Китаї та Індії зріс з 2,05 до 2,17.

Крім того, на думку екологів, розвиток тваринництва, що необхідно для підвищення трофічного рівня, неминуче збільшить навантаження на біосферу. Причина цього в тому, що для отримання кілограма м'яса завжди потрібно витратити значно більше кілограм рослинної сировини: відношення маси корму до приросту біомаси тварини має назву трофічного коефіцієнта. Чим більше потрібно первинної рослинної біомаси, тим більше займана сільським господарством площа і, крім того, із зростанням тваринництва зростає і обсяг вироблених відходів. Вже зараз, як стверджують автори дослідження з посиланням на доповідь ООН 2006 року, тваринництво відповідальне за 18 відсотків усіх парникових викидів.

Нагадаємо, за 9 місяців цього року Україна збільшила виробництво яловичини замороженої на 65 %, свинини свіжої чи охолодженої - 9,6 %, м'яса птиці свіжої або охолодженої - 5,7 %.

Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.