Американський борець за права чорношкірих Мартін Лютер Кінг був одним з об'єктів стеження з боку Агентства національної безпеки США в роки війни у В'єтнамі. Про це стало відомо з матеріалів, наданих самим відомством, пише журнал Foreign Policy.
Стеження також велося за іншими суспільно значущими фігурами того часу. Так, АНБ спостерігало відомим правозахисником Уїтні Янгом, боксером Мохаммедом Алі, журналістом The New York Times Томом Уікер і сатириком-колумністом The Washington Post Артом Бухвальдом. Крім того, АНБ отримало завдання відслідковувати міжнародні дзвінки і контакти сенаторів Франка Черча і Говарда Бейкера.
Як зазначає видання, всі ці люди були відкритими противниками військових дій у В'єтнамі і при цьому мали достатньо впливу в суспільстві, тому, мабуть, викликали побоювання у Білого дому. Незвичайним журнал порахував появу в цьому списку тільки Говарда Бейкера, який підтримував війну в цілому, а владу критикував тільки за недостатні для перемоги дії.
Точних даних про те, коли всі ці люди потрапили до списку АНБ і чиє це було рішення, немає. Імовірно, список існував з 1967 по 1973 рік. У цей період АНБ відстежувало комунікації в цілому близько 1650 громадян США, які брали участь у антивоєнному русі. У 1969 році, коли операція була на піку, спецслужба відстежувала майже 150 тисяч дзвінків, телеграм та інших засобів комунікації на місяць.
Ця програма АНБ, що отримала назву "Мінарет", діяла в 1960-1970-х роках при двох президентах: Ліндоні Джонсоні і Річарді Ніксоні. Головним завданням АНБ в рамках програми був збір інформації про противників війни у В'єтнамі та їхні зв'язки за кордоном. Влада підозрювала, що антивоєнні настрої в США таємно поширювалися Радянським Союзом і його прихильниками. Як вважає Foreign Policy, програма АНБ здійснювалася за вказівкою Білого дому і без санкції суду.
Про існування програми "Мінарет" стало відомо ще в 1975 році: інформацію про нього розкрив комітет Конгресу, який очолював сенатор Черч. Цей факт став однією з основних причин прийняття в 1978 році закону "Про контроль за діяльністю служб зовнішньої розвідки" (Foreign Intelligence Surveillance Act, FISA).
На момент розкриття даних було відомо тільки про сам факт існування програми; список об'єктів, за яким здійснювалося стеження, залишався засекреченим. Розкрити його розпорядився міжвідомчий комітет, який розглядає запити про статус секретної інформації (Interagency Security Classification Appeals Panel, ISCAP), куди з відповідним запитом звернувся Архів національної безпеки при університеті Джорджа Вашингтона.
Список осіб, за якими стежила влада США, був розкритий на тлі недавнього скандалу, спровокованого колишнім співробітником ЦРУ Едвардом Сноуденом. Влітку 2013 року він передав пресі документи, які свідчать про те, що АНБ веде стеження за користувачами інтернету, а також за клієнтами великих телекомунікаційних компаній. Офіційно влада заявила, що це відбувалося в обмеженому обсязі і з метою боротьби з тероризмом. Однак під тиском суспільства було розпочато розслідування діяльності АНБ. Сноудена між тим звинувачують у розголошенні державної таємниці, і він ховається від США в Росії.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.