Наука 2021-03-15T11:40:35+02:00
Українські Новини
Європа створить комп'ютерну модель головного мозку

Європа створить комп'ютерну модель головного мозку

Евросоюз, Европа, Суперкомпьютер, Искусственный интеллект
Євросоюз витрачає 1,2 млрд євро за 10 років на створення моделі.
Євросоюз витрачає 1,2 млрд євро за 10 років на створення моделі.

Над моделюванням головного мозку людини будуть трудитися близько 80 груп вчених у всій Європі, а також в Ізраїлі та США.

Понад 1,2 мільярда євро буде витрачено в найближчі десять років на створення комп'ютерної моделі, яка має об'єднати всі наукові знання про головному мозку людини, що ставить новий проект "Мозок людини" (Human Brain Project) в один ряд з такими програмами, як політ на Місяць або знаменитий проект "Геном людини" (Human Genome Project).

Проект буде управлятися зі Швейцарії. У Лозанні, планується створити величезний науковий центр під назвою Neuropolis. Втім, це тільки верхівка айсберга. Над моделюванням головного мозку людини будуть працювати близько 80 груп вчених у всій Європі, а також в Ізраїлі та США.

Вчені розраховують створити 3D-модель з перемінним масштабом, яка відображала б як окремі нервові клітини, так і цілі регіони мозку. Це вимагає звести воєдино величезний масив знань про пристрій мозку. Належить відтворити шляху нервових сигналів від нейрона до нейрона і від однієї області мозку до іншої. Для цього вчені мають намір використовувати знання про механізм передачі тих чи інших сигналів, а от їх функції вони сподіваються зрозуміти вже в процесі створення моделі.

Моделювання мозку - не мета, а засіб, який дозволить краще зрозуміти, як він функціонує, наголошує професорДюссельдорфської університету Катрін Амунтс. Здобуті знання напевно виявляться затребуваними і в медицині - наприклад, в терапії паркінсонізму, хвороби Альцгеймера, епілепсії і так далі.

Науково-дослідний центр в Юліхе - найбільший з усіх, причетних до цього проекту. Тут будуть працювати вісім робочих груп.

Тут же моделі мозку судилося оселитися фізично. У величезному машинному залі, в 28 шафах, кожен розміром з телефонну будку, розташований Юквін (Juqueen) - найпотужніший на сьогодні суперкомп'ютер Європи. Він став до ладу в лютому нинішнього року, його обчислювальна потужність приблизно відповідає сумарній обчислювальній потужності ста тисяч звичайних домашніх комп'ютерів. Поки Юквін зайнятий розрахунками в галузі фізики плазми, молекулярної біології та кліматології, але через десять років у його ще більш потужних нащадків, має оселитися модель мозку, здатна обробляти інформацію, реагувати на зовнішні чинники, а можливо, думати і навіть відчувати.

Незважаючи на ентузіазм Єврокомісії та учасників проекту, багато європейських вчених ставляться до проекту "Мозок людини" з неабиякою часткою скепсису. Одні вважають, що час для моделювання мозку ще не настав. Інші опасаються через технологічну сторони проекту, а на результати роботи інформатиків в області створення штучного розуму нейробіологи давно дивляться з недовірою. Але все ж, скептики очікують від проекту цікавих результатів, що стосуються функцій тих чи інших підсистем мозку - ставку треба робити не на моделювання, а на експериментальну роботу.

Разом з тим, головний ініціатор проекту Генрі Маркрам (Henry Markram), наголошує, що перші кроки потрібно робити вже зараз, дистанціюючись від класичних підходів інформатики. Якщо штучний розум мав наслідувати роботу мозку за допомогою порівняльно примітивних програм, то в новому проекті - вся нервова система, кожен нейрон і кожен сигнал мають знайти відображення в моделі. Всю біохімію, наприклад, синтез нейромедіаторів, в цій моделі передбачається опустити. Зате ключову роль відіграватимуть електричні сигнали, якими обмінюються нейрони. Тут можливі тільки два стани - "так" або "ні", що відповідає використовуваному в інформатиці бінарного коду - "1" або "0". Це істотно спрощує завдання: такі сигнали легко можна перенести в надра комп'ютерної системи, створивши їх точну копію.

Цей проект покликаний забезпечити Європі одне з провідних місць як у сфері досліджень мозку, так і в інформаційних технологіях. Можливо, скепсис багатьох нейробіологів пов'язаний саме з тим, що комп'ютеру в цьому проекті приділяється не менше уваги, ніж мозку. США, наприклад, пішли іншим шляхом, виділивши недавно більше трьох мільярдів доларів на розвиток молекулярної і клітинної нейробіології. Європейці ж хочуть не конкурувати з американцями, а доповнювати їх. Знання про мозок допоможуть створити комп'ютерну техніку завтрашнього дня.

Як повідомляли Ukranews, учені з Кооперативної асоціації аналізу інтернет-даних при Каліфорнійському університеті в Сан-Дієго за допомогою складних комп'ютерних моделей виявили, що всі мережеві структури, будь то головний мозок, соціальна мережа або Всесвіт розвиваються за одними і тим ж принципам.

Новини

ok