32 громадські організації екологічного спрямування, які входять до Громадської ради при Мінекології, підтримали проект видобутку сланцевого газу в Україні.
Про це повідомив голова Громадської ради при Міністерстві екології та природних ресурсів Валентин Савицький під час круглого столу "Перспективи видобутку сланцевого газу в Україні", який відбувся в прес-центрі "Українських Новин".
"Наша позиція полягає в тому, що видобуток сланцевого газу може стати справжнім проривом для України. Україна має шанс стати енергетично незалежною. На сьогодні йде робота лише з розвідки родовищ. І на цьому етапі говорити про ризики і, тим більше, ставити під сумнів саму ідею видобутку сланцевого газу - неприйнятно. Україна, яка купує сьогодні найдорожчий газ у Європі, просто не може собі цього дозволити", - сказав Савицький.
Експерт нагадав, що нещодавно представники Мінекології і Громадської ради при міністерстві підписали Меморандум про взаєморозуміння та спільні дії для забезпечення дотримання вимог природоохоронного законодавства, захисту навколишнього середовища, забезпечення доступу громадськості до інформації, а також забезпечення можливості участі громадськості при проведенні робіт з видобутку нетрадиційних вуглеводнів в Україні.
"Ризики є і в атомній енергетиці, і на теплових станціях. Тому забороняти видобуток сланцевого газу можна, однак громадськість повинна мати можливість контролювати ці процеси", - сказав Савицький.
Зі слів директора Інституту енергетичних досліджень Дмитра Марунича, на екологічному аспекті сьогодні скоріше спекулюють, оскільки технологія гідророзриву, використовувана при видобутку сланцевого газу або газу ущільнених пісковиків, давно використовується в багатьох країнах, у тому числі в Росії та Україні при видобутку нафти.
"І те, що сьогодні під виглядом турботи про екологію йдеться про заборону навіть не видобутку, а розвідки сланцевого газу, свідчить про те, що у цих "страшилок" є певний замовник, який дуже не зацікавлений в енергетичній незалежності України", - додав директор енергетичних програм центру "Номос" Михайло Гончар.
З його слів, світовий ринок енергоносіїв змінюється, і все більше місця в ньому відводиться нетрадиційним газам, в першу чергу сланцевим. Він зазначив, що Україна може або скористатися цим шансом, або остаточно здати конкурентні позиції.
В ході круглого столу, зокрема, було озвучено прогнози Міжнародного енергетичного агентства, згідно з якими газовий ринок в найближчі десятиліття буде розвиватися за рахунок технологій, що дають змогу видобувати сланцевий газ. У результаті до 2035 року головним виробником палива буде США, а частка Росії та країн Близького Сходу у світовій торгівлі газом знизиться з нинішніх 45% до 35%. При цьому частка сланцевого газу становитиме 32%, коли його почнуть активно добувати Польща, Австралія, Індія, Канада, Індонезія та Китай.
Як зазначив Гончар, до цього списку приєднаються Південна Африка, Аргентина та низка інших країн.
"Уряд Румунії, який рік тому ініціював мораторій на розробку сланцевого газу, в цьому році цей мораторій скасував. Крім того, в січні цього року Французька академія наук назвала поспішним і таким, що не має належного обґрунтування, рішення про мораторій на видобуток сланцевого газу часів президентства Саркозі. В тому ж документі містилася рекомендація звернути увагу на досвід розвідки сланцевих газів в Польщі та Україні. Це той рідкісний випадок, коли розвинута країна дивиться на приклад Східної Європи, де щось рухається вперед", - зазначив Гончар.
На його думку, якщо Україна не використає цей шанс, вона буде змушена назавжди здати конкурентні позиції в питанні енергетики, де поки простежується перевага.
Нагадаємо, 24 січня в Давосі було підписано угоду між урядом України та компанією Royal Dutch Shell про розподіл продукції, яка видобуватиметься на Юзівському родовищі газоносних сланців (Харківська і Донецька області). Крім того, уряд України планує до кінця квітня підписати угоду про розподіл продукції від видобутку сланцевого газу з компанією Chevron в рамках розробки Олеської площі (Львівська та Івано-Франківська області).
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.