Нинішній виконувач обов'язків глави Кабінету Міністрів Микола Азаров пропрацював на посаді прем'єр-міністра 999 днів.
Ця цифра - рекордний показник серед вітчизняних прем'єрів.
Друге місце за тривалістю безперервного перебування на посаді глави уряду займає попередниця Миколи Азарова - лідер партії ВО "Батьківщина" Юлія Тимошенко.
Вона пропрацювала прем'єром 812 днів - з грудня 2007-го по березень 2010 року.
В цілому ж за тривалістю перебування на посаді прем'єра Тимошенко обходить Азарова з показником 1029 днів, оскільки займала цю посаду з лютого по вересень 2005 року.
При цьому в якості виконуючого обов'язки голови Кабміну Азаров провів 1041 день, а Тимошенко - 1040.
Така статистика, цілком можливо, невипадкова.
Микола Янович, який не володіє настільки виразними і яскравими харизматичними якостями, як Юлія Володимирівна, завжди намагався зробити Тимошенко винуватицею всіх бід у країні.
Знамениті азаровські "попередники" стали в промові прем'єра найулюбленішим ярликом, уживаним виключно в негативному контексті по відношенню до попередників.
Прийшовши в Кабмін, Азаров заявив, що "країна розграбована", а на казначейських рахунках "нуль".
Ситуація, дійсно, була досить гнітючою: високі ціни на російський газ і призупинення співпраці з Міжнародним валютним фондом не обіцяли нічого хорошого.
Спочатку уряду Азарова вдалося-таки домогтися перегляду програми співпраці з фондом, і це значно покращило ситуацію, оскільки з'явилася можливість брати інші кредити, настільки необхідні в умовах світової фінансової кризи, що не минала.
Ціна на газ також досить швидко була знижена, натомість Україна ще на 25 років продовжила присутність у Криму Чорноморського флоту Росії, і в подальшому це стало серйозним аргументом опозиції для критики влади.
В цілому свій перший рік при владі уряд закінчив з непоганими показниками: зростання реального валового внутрішнього продукту підвищилося до 4,2%, а інфляція склала 9,1%, що на тлі 2009 виглядало досить оптимістично.
Тим не менше час йшов, ситуація змінювалася, і показники діяльності уряду скочувалися все нижче і нижче.
Хоч в 2011 році інфляційний показник становив непогані 4,2%, а зростання ВВП - 5,2%, уряд мало негативні оцінки на інших фронтах: зростання цін на нафту на світових ринках, наслідком якого стало підвищення цін на російський газ, звело нанівець ефективність знижки 2010 року; а небажання МВФ давати чергові кредити у зв'язку з невиконанням Україною певних умов заганяли Кабмін в чергову "чорну смугу".
У 2012 році великі надії уряд покладав на Чемпіонат Європи з футболу, який дійсно вдалося провести на пристойному рівні.
Водночас слід визнати, що оцінки якості організації спортивного свята з боку іноземців стосувалися, швидше, доброзичливої атмосфери та гостинного населення, ніж якості надаваних послуг.
Кінець же 2012 видався для уряду дуже важким: погіршилася кон'юнктура на ринку металу, який традиційно дає країні валютні надходження; все ті ж проблеми з Росією і МВФ призвели до того, що, незважаючи на вкрай оптимістичні прогнози, Україна може закінчити рік з нульовим зростанням ВВП.
Тому з усією очевидністю слід визнати, що результати діяльності нинішнього уряду на чолі з Миколою Азаровим вельми суперечливі.
Однак суперечливість результатів роботи Кабміну ніколи не заважала "словесному мистецтву" прем'єра.
Саме цитованість - це той показник, за яким Азаров випередив, швидше за все, всіх українських прем'єрів.
До прикладу, ще в бутність першого віце-прем'єра, міністра фінансів в 2007 році під час обговорення бюджету в парламенті Азаров відзначився емоційним висловлюванням на адресу опозиції: "Та пішли ви!".
В якості прем'єра Азаров, що має особливу, ні з ким не зрівнянну, українську вимову, запам'ятався словами: "В країні сформувався цілий прошарок кровосісів бюджетних коштів, і тепер ми всіх цих упирів ліквідуємо".
Крім цього, Азаров запам'ятався нестандартними закликами до населення: "Залякане дезорієнтоване суспільство не має сил жити краще ... Чому призабуто традиційні українські цінності: не треба скиглити, треба брати лопату і годувати свою сім'ю".
Втім, Микола Янович, напевно, ще не раз порадує своїми словесними шедеврами, так як його політична історія поки ще не закінчена.
Однак тут саме час згадати ще один популярний його вислів: "Я кажу своїм міністрам: ви не вічні. І коли ви підете - то повинні спати спокійно".
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.