Сьогодні в Україні відзначається восьма річниця початку Помаранчевої революції.
У понеділок, 22 листопада 2004 року, наступного дня після голосування у другому турі президентських виборів, наметове містечко на майдані Незалежності в Києві, яке було там вже кілька тижнів, різко збільшилося, зайнявши практично всю площу і проїжджу частину Хрещатика. На Майдан, а також в центри багатьох міст України, вийшли десятки тисяч людей.
Такою була реакція на заклик кандидата Віктора Ющенка, який після закриття виборчих дільниць днем раніше заявив про фальсифікацію виборів і закликав народ його підтримати.
Протестувальники носили помаранчеві прапори і помаранчеві пов'язки (деякі були обв'язані ними з ніг до голови), слухали промовців зі сцен, а також теленовини з встановлених на площах екранів. Багато підприємств на Заході країни припинили свою роботу.
На Майдані було встановлено польові кухні та міцні армійські намети, кияни масово приносили протестувальникам їжу і теплі речі, багатьох брали до себе на нічліг.
Люди продовжували прибувати в Київ протягом усього часу протистояння, перевантаживши транспортну систему країни до межі. Пізніше, коли протестувальники поверталися додому, Мінтранс був вимушений виділити багато додаткових поїздів.
Помаранчева революція отримала також свій гімн - ним стала пісня івано-франківської групи "Гринджоли" "Разом нас багато". Наступного року франківці навіть представили з цією піснею Україну на Євробаченні, яке проходило в Києві, і посіли одне з останніх місць.
Після оголошення Центрвиборчкомом під керівництвом нинішнього депутата від Партії регіонів Сергія Ківалова перемоги Віктора Януковича кілька західних областей заявили про невизнання цього рішення.
Водночас на Сході України проходили протилежні події - люди у своїй більшості влаштовували акції на підтримку Януковича. У Сіверськодонецьку відбувся знаменитий з'їзд, в якому, окрім українців, брали участь і російські політики, і на якому звучали заклики до автономізації східних областей і навіть приєднання їх до Росії.
Внаслідок тривалої політичної кризи Верховна Рада визнала вибори недійсними і висловила недовіру ЦВК. 3 грудня Верховний Суд призначив переголосування другого туру виборів на 26 грудня, а 8 грудня Рада прийняла своє знамените рішення про особливості цього переголосування. Історичність цього рішення полягає в тому, що воно приймалося в пакеті з радикальними змінами до Конституції, перетворивши Україну на парламентсько-президентську республіку, істотно урізавши права глави держави. Ці зміни набули чинності 1 січня 2006 року.
У результаті переголосування президентом було обрано Віктора Ющенка. Незабаром він призначив уряд Юлії Тимошенко, який вже через півроку відправив у відставку, поклавши початок гострої політичної кризи, яка не припинялася протягом усього часу правління Ющенка.
Після приходу до влади Януковича в 2010 році зміни до Конституції було скасовано і повноваження президента знову стали вирішальними в країні.
У 2005 році Ющенко оголосив 22 листопада державним святом - Днем свободи - однак воно ніколи реально не відзначалося. В кінці 2011 року Янукович скасував це свято.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.