Новий генетичний аналіз показав, що білі ведмеді набагато старше, ніж передбачалося раніше. Дослідники відсунули дату появи цього виду на 450 тисяч років углиб століть.
Родовід цих полярних хижаків бере початок близько 600 тисяч років тому, вважають дослідники з німецького дослідницького центра біорізноманіття і клімату. Вони проаналізували ядерну ДНК 45 ведмедів, у тому числі білих, бурих ведмедів і барибалів. Ядерна ДНК містить генетичну інформацію, успадковану від обох батьків.
Група вчених під керівництвом доктора Франка Хайлера вирішила перевірити дані, опубліковані торік. Тоді зоологи з'ясували, що предком білих ведмедів був бурий ведмідь, який жив близько 150 тисяч років тому в пізньому плейстоцені. Колишнє дослідження ґрунтувалося на аналізі мітохондріальної ДНК (мтДНК), яка успадковується тільки за материнською лінією. Учені тоді зробили висновок, що відбулося швидке видоутворення, продиктоване необхідністю адаптації до арктичних умов.
Хайлер і його колеги, порівнявши послідовність 9000 пар підстав, побудували нове генеалогічне дерево клишоногих. Ведмедів з найбільшими генетичними розходженнями максимально видалили один від одного. Виявилося, що білий ведмідь як окремий вид з'явився близько 600 тисяч років тому. А це значить, що вид пережив кілька льодовикових і міжльодовикових періодів.
Учені також виявили досить убогу розмаїтість індивідуальних генетичних розходжень між особинами в популяції білих ведмедів. У статті, опублікованій в журналі Science, дослідники пояснюють, що подолання глобальних змін клімату привело до того, що популяція зазнала колосальних втрат, пережила так зване "генетичне вузьке горло", що й призвело до скорочення генетичної розмаїтості.
Німецькі зоологи припустили, що помилка колишнього дослідження стала наслідком виходу білих ведмедів на берег у період останнього міжльодовиков’я близько 150 тисяч років тому. Тоді відбулося міжвидове схрещування бурих і білих ведмедів. Останніх було настільки мало, що мітохондріальна ДНК бурих ведмедів практично повністю витиснула мтДНК білих ведмедів.
Додамо, що білі ведмеді включені в список видів, що перебувають під загрозою повного зникнення. Екологи вважають, що основною причиною критичного стану популяції є скорочення площ арктичного морського льоду, на якому ведмеді проводять більшу частину життя.
Група Хайлера сподівається, що накопичена пам'ять успішного подолання видом глобальних кліматичних змін допоможе білим ведмедям вижити і у майбутньому. Однак тепер у хижаків є серйозна перешкода - людина.
У прес-релізі дослідницького центру Франк зазначає, що саме антропогенний вплив на середовище перебування, нагромадження шкідливих речовин у харчовому ланцюзі й браконьєрство на сьогодні створюють головну загрозу виживанню білого ведмедя.
Нагадаємо, недавно палеобіологи пояснили гігантські розміри динозаврів. За однією з теорій, появі гігантських ящерів сприяв високий вміст кисню, що полегшувало подих гігантам; теплий клімат і простір для перебування, адже на той момент майже вся суша була об'єднана в гігантський континент Пангея.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.