Вчені встановили, що в гарячій атмосфері ексзопланети HD 189733b, вперше описаній в 2005 році, йдуть дощі з силікату магнію, мінералу, який зазвичай перебуває в земній корі.
Об'єкт під назвою HD 189733b було знайдено командою Франсуа Буші, що працює в астрофізичній лабораторії Марселя і Обсерваторії Верхнього Провансу.
Нещодавно вчені визначили, що екзопланета є гарячим Юпітером. Маса об'єкта - близько 1,13 Юпітера, а обсяг у шість разів більший від нашого газового гіганта.
Розташована HD 189733b на відстані 63 світлових років від Землі в сузір'ї Лисички. Екзопланета обертається навколо оранжевого карлика K-класу (HD 189733A). Маса батьківської зірки становить близько 80% сонячної. Радіус орбіти дивовижного, як з'ясувалося тепер, світу - 0,03 астрономічні одиниці, тобто гарячий Юпітер обертається навколо свого світила на відстані в десять разів меншій, ніж Меркурій навколо Сонця.
Це важливо, тому що нестерпний жар, опромінювальних екзопланету, визначає процеси, що відбуваються в її атмосфері. Атмосфера, до речі, складається в основному з водню, гелію, великої кількості води. Також її наповнюють метан і монооксид вуглецю.
Всі ці дані було зібрано про HD 189733b протягом останніх років, і ніщо не віщувало, що гарячий Юпітер буде виділятися на фоні інших екзопланет. Проте результати нового дослідження здивували астрономів.
Учені з університету Ексетера досліджували розподіл температури атмосфери планети за висотою за допомогою космічного телескопа Hubble. Виявилося, що на висоті до 500 кілометрів розігрів атмосфери не перевищує 1280 кельвінів, в той час як зовнішні шари батьківська зірка екзопланети "прогріває" до 3200 К.
Вивчення спектра поглинання також показало, що світло в атмосфері HD 189733b розсіюється на частинках силікату магнію (MgSiO3). Ця речовина зустрічається в земній корі. При різних тисках вона утворює різні мінерали. Геологи використовують її як позначку для визначення глибини, на якій утворилася та чи інша порода (чим більша глибина, тим вищий тиск).
Астрономи з Великої Британії зібрали знання про MgSiO3 і з'ясували, що при певному тиску і при температурі 1300 К силікат сублімує (перетворюється з твердого тіла в газ). В результаті вчені дійшли до висновку, що в нижніх шарах атмосфери газового гіганта частка MgSiO3 "випаровується", піднімається у верхні шари, де температура навколишнього "повітря" опускається нижче точки сублімації.
Там силікати знову перетворюються в тверді частинки (формуванню своєрідних пластівців снігу додатково сприяють сильні вітри), які знову падають до поверхні планети. Досягаючи нижніх шарів, вони знову нагріваються і знову сублімують. Така ось круговерть силікатів.
Як повідомляли Ukranews, учені встановили, що на Марсі був океан. Фахівці з інституту планетології і астрофізиці Гренобля і університету Каліфорнії в Ірвіні проаналізували дані, отримані європейським космічним апаратом Mars Express за два роки дослідження Марса.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.