Повторюваність конфліктів навколо стратегічних державних активів дедалі частіше створює у бізнесу враження, що окремі приватизаційні конкурси можуть завершуватися за сценарієм, визначеним задовго до оголошення результатів. Таку думку висловив партнер компанії АГТ Володимир Колот, коментуючи останні події навколо Ocean Plaza та державного підприємства "Індар".
За його словами, проблема полягає не в окремих керівниках Фонду державного майна, а в повторюваності одних і тих самих процесів навколо різних державних активів.
"Змінюються керівники Фонду державного майна, уряди, потенційні інвестори. Але інформаційні кампанії, кримінальні провадження, судові процеси та процедурні перепони щоразу виникають саме тоді, коли стратегічний об'єкт наближається до ключового рішення", — зазначив Колот.
Як приклад він навів історію Одеського припортового заводу.
Партнер АГТ нагадав, що у 2019 році компанія розпочала співпрацю з ОПЗ за давальницькою моделлю, яка дозволила після тривалого простою відновити виробництво. За два роки роботи підприємство виробило майже два мільйони тонн аміаку та карбаміду, близько 90% продукції було експортовано, а загальний обсяг виплат на користь заводу сягнув 4,5 млрд грн.
Колот також нагадав слова тодішнього першого заступника директора ОПЗ Миколи Щурікова, який ще у 2019 році заявляв, що практично кожна модель роботи, яка приносила підприємству позитивний результат, зрештою ставала об'єктом кримінальних проваджень, перевірок та інформаційного тиску.
"Тоді це виглядало як особливість одного підприємства. Сьогодні схожі сценарії ми бачимо навколо інших стратегічних державних активів", — зазначив партнер АГТ.
За його словами, після оголошення конкурсу з приватизації ОПЗ АГТ однією з перших подала заявку на участь, однак не змогла пройти всі етапи процедури через процедурні бар'єри. Згодом конкурс було скасовано через відсутність учасників.
Після цього компанія запропонувала керівництву ОПЗ механізм відновлення роботи підприємства ще до приватизації, заявивши про готовність забезпечити постачання природного газу, профінансувати запуск виробництва та взяти на себе комерційні ризики. Однак ця пропозиція так і не отримала предметного розгляду.
"Коли компанії, які відкрито заявляють про свої наміри, мають досвід роботи з активом, готові інвестувати та пропонують реальні механізми його розвитку, одна за одною вибувають із процесу, у бізнесу неминуче виникає запитання: чи справді конкурс покликаний визначити найкращого інвестора, чи він лише має оформити результат, до якого система вже рухається?" — наголосив Колот.
На його думку, саме повторюваність таких історій формує головний ризик для великої приватизації.
"Кожен окремий випадок може мати власне пояснення. Але коли одна й та сама модель повторюється роками навколо різних підприємств, різних керівників ФДМУ та різних інвесторів, дедалі складніше вважати це випадковістю.
У бізнесу закономірно виникає враження, що окремі конкурси проводяться не для того, щоб визначити найкращого інвестора в чесній конкуренції, а щоб формально завершити процес із результатом, який фактично вже визначений.
Саме таке враження є найбільшою загрозою для довіри до української приватизації", — підсумував партнер АГТ.
Нагадаємо, раніше голова Фонду державного майна України заявив, що медійний та юридичний тиск навколо приватизації ТРЦ Ocean Plaza може бути спрямований на зрив продажу об'єкта. Він також зазначив, що аналогічні ризики можуть супроводжувати приватизацію інших великих державних активів, зокрема Одеського припортового заводу, "Оріани", Одеської кіностудії, "Харківенергозбуту" та заводу "Індар".
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.