Рівень куріння у Швеції зараз складає лише 4%. Це в рази менше, ніж середній рівень паління в Європейському Союзі – близько 22%.
Причини успіху Швеції у боротьбі з палінням в інтерв'ю РБК-Україна пояснює відомий шведський вчений, засновник Товариства досліджень нікотину та тютюну, професор Карл Фагерстрем.
"Все криється в нашій культурі. По-перше, Швеція не брала участі в жодній із двох світових війн. А на війні солдати завжди палять, їм там безкоштовно роздають сигарети. У країнах, які пройшли через Першу та Другу світові війни, від 60% до 80% чоловіків поверталися додому запеклими курцями. Швеція цього досвіду уникнула", - нагадує історією своєї країни К.Фагерстрем.
Також він нагадує, що чимало традиційних шведських виробників – фермерів, лісорубів, шахтарів, рибалок – віддавали перевагу не сигаретам, які були навіть небезпечними для таких професій, а традиційному шведському бездимному тютюну, який закладали під верхню губу. Пізніше приклад з "робочого класу" перейняли і представники лівого студентського руху.
Свою роль, на думку Фагерстрема, зіграла і культура шведів – зокрема, звичка не створювати проблем для оточуючих – у т.ч. через тютюновий дим. Тому місцеві ще в 1960-70-ті переходили з сигарет на снюс. А пізніше – на нікотинові паучі.
Також позитивну роль зіграла і більш продумана політика Швеції проти паління, яка поєднувала не лише заборони, але й стимули.
"Швеція просунулася далеко, бо дає курцям "пряники", а не лише "батоги". Натомість Франція забороняє снюс, інші країни – електронні сигарети. Знищення альтернатив створює монополію для сигаретних компаній, і людина без вибору споживає найшкідливіший продукт", - пояснює політику власної країни Карл Фагерстрем.
На його думку, саме грамотне регулювання і виважена податкова політика могли б суттєво знизити паління.
Він вважає, що якби альтернативи сигаретам були доступнішими для споживачів і оподатковувалися нижче, ніж сигарети, це стимулювало б курців переходити на такі продукти.
Як приклад учений навів систему оподаткування алкогольних напоїв, де рівень акцизу залежить від потенційної шкоди продукції: пиво має найменші обмеження, вино оподатковується більше, а для міцного алкоголю діють суворіші вимоги щодо продажу та реклами.
Фагерстрем переконаний, що аналогічний підхід варто застосовувати і до нікотиновмісних продуктів. За його словами, історія свідчить, що тотальні заборони не є ефективними, тоді як перехід дорослих курців на бездимні нікотинові продукти може сприяти зниженню поширеності захворювань, пов'язаних із курінням. Він також зазначив, що найменш шкідливими серед таких продуктів вважаються нікотинові паучі, які, за його словами, не пов'язані із ризиком розвитку раку легень і першими отримали від Управління з контролю за якістю харчових продуктів та лікарських засобів США(FDA) статус тютюнового продукту з модифікованим ризиком.
За словами вченого, саме застосування такого підходу дало змогу Швеції досягти одного з найнижчих рівнів поширеності куріння у світі. Він зазначив, що нині рівень куріння у країні становить близько 4% і може знизитися до 1%, тоді як середній показник у країнах Європейського Союзу, за його словами, залишається на рівні близько 22%, а ціль ЄС — скоротити його до 5% до 2040 року. На думку Фагерстрема, Швеція вже випередила ці орієнтири завдяки політиці, яка передбачає заміну сигарет менш ризиковими альтернативами.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.