Американські та аргентинські палеонтологи виявили в Південній Америці скам'янілі останки ссавця, схожого на шаблезубу білку з серії анімаційних фільмів "Льодовиковий період". Вони продемонстували її світові в статті, опублікованій в журналі Nature.
Гільєрмо Роже з університету американського міста Луїсвілль і його колеги зазначають, що південноамериканська шаблезуба білка, на відміну від героїні мультфільму, жила в цілком комфортних умовах тропічного лісу близько 94 мільйонів років тому.
Час появи перших ссавців, як і раніше, залишається загадкою для палеонтологів. Більшість учених вважають, що перші теплокровні тварини з'явилися вже 220 мільйонів років тому, в середині Тріасового періоду, одночасно з першими примітивними динозаврами. Не зовсім зрозуміло, чи існували ссавці на всіх континентах в цю епоху, чи ж поширилися по Землі вже після вимирання динозаврів 65 мільйонів років тому.
Роже і його колеги виявили череп і щелепи цієї тварини у формації Канделерос на території Патагонії - природно-історичної області на півдні Аргентини. Гірські породи в цій області сформувалися близько 100 мільйонів років тому і належать до так званого сеноманського ярусу - кінця крейдяного періоду. Палеонтологи часто знаходили в цій місцевості останки дрібних динозаврів та інших хребетних тварин, крім ссавців.
Неповний череп, щелепи і частина зубів шаблезубої білки стали лише другою палеонтологічною знахідкою, що свідчить про існування ссавців на території Південної Америки в крейдяному періоді. Раніше вчені виявили останки іншої невеликої теплокровної тварини - Vincelestes neuquenianus, що жила на території Патагонії на 60 мільйонів років раніше від шаблезубої білки.
Автори статті проаналізували будову черепа і зубів цієї тварини і дійшли висновку, що вона належить до надряду Dryolestoidea - вимерлих родичів сучасного підкласу Звірі (Theria), до якого належать всі теперішні сумчасті і плацентарні ссавці.
Південноамериканська шаблезуба білка дуже відрізняється як від своїх найближчих родичів з Африки, що входила спільно з Південною Америкою до єдиного південного материка Гондвана, так і від далеких родичів з північного континенту - Лавразії.
Щелепи шаблезубої білки містять кілька однокореневих молярів і двокореневих премолярів, що не було характерно для всіх відомих ссавців юрського і крейдяного періодів. Ікла Cronopio dentiacutus в кілька разів довші, ніж решта зубів цієї тварини, і, за оцінками вчених, тримають марку першості серед усіх ікл ранніх ссавців.
Череп цієї істоти сильно витягнутий і дещо сплюснутий з боків, і його будова одночасно свідчить про примітивність шаблезубої білки і про високу харчову спеціалізацію. Щелепи білки були відносно слабкими, але добре розкривалися під час укусу, що давало змогу тварині використовувати свої ікла-"шаблі" на повну силу.
Відсутність характерних рис сумчастих і плацентарних ссавців свідчить про те, що південноамериканські ссавці "відстали" у розвитку від своїх північних родичів до початку пізнього крейдового періоду.
Нагадаємо, що минулого місяця палеонтологи зробили унікальну знахідку - вони виявили останки динозавра "рекордної" збереженості.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.