Готівка — це значно більше, ніж просто гроші. Це своєрідний індикатор суспільних процесів, який дозволяє побачити рівень довіри до держави, банківської системи, перспектив економіки та навіть очікування людей щодо власного майбутнього.
Сьогодні українці залишаються однією з найбільш "готівкових" націй Європи. Якщо врахувати не лише гривню, а й валюту, яка зберігається на руках населення, обсяг таких заощаджень суттєво перевищує всі банківські вклади громадян.
За різними оцінками, українці можуть зберігати поза банківською системою десятки мільярдів доларів та євро готівкою.
З одного боку, це величезний запас фінансової стійкості домогосподарств. З іншого — колосальний ресурс, який не працює на розвиток економіки.
Природа української готівки
Українці не народилися з недовірою до банків. Вона формувалася історично.
Покоління, яке пережило розпад Радянського Союзу, пам'ятає знецінення заощаджень на ощадних книжках. Після цього були фінансові кризи, банкрутства банків, девальвації, валютні обмеження та ліміти на видачу готівки. А з 2014 року до цього додалася війна.
У таких умовах прагнення тримати частину коштів "під подушкою" виглядає цілком раціональним. Готівка стає не просто способом зберігання грошей, а інструментом особистої безпеки.
Важливо розуміти й інше. Не вся готівка має походження з тіньової економіки.
Джерелом готівкових заощаджень можуть бути офіційні зарплати, підприємницька діяльність, продаж майна, спадщина, банківські депозити, які були зняті готівкою, а також перекази від родичів із-за кордону.
Особливе значення для України мають саме міжнародні перекази. Протягом багатьох років українські трудові мігранти фактично були одним із найбільших інвесторів національної економіки. Значна частина валютної готівки, яка сьогодні знаходиться у домогосподарствах, має абсолютно легальне походження та підтверджується офіційними доходами.
Водночас велика кількість готівки може свідчити і про інші процеси.
Зокрема про високий рівень тінізації економіки, приховану зайнятість, виплату заробітної плати "в конвертах" або використання схем дроблення бізнесу для мінімізації податкового навантаження.
Проте найцікавіше починається тоді, коли ми дивимося на проблему готівки не лише через призму фінансів, а через призму економічного розвитку суспільства загалом.
Етіологія готівкових сигналів
У середині ХХ століття шведський економіст Гуннар Мюрдаль запропонував концепцію кумулятивної причинності. Простими словами, вона пояснює, чому одні країни стають дедалі багатшими, а інші роками не можуть вирватися з економічних проблем.
На відміну від класичних економічних теорій, які передбачають, що ринок поступово вирівнює дисбаланси, Мюрдаль вважав, що економічні процеси часто працюють навпаки. Початкові переваги або недоліки мають властивість накопичуватися та посилюватися.
Він описував два ключові ефекти.
Перший — ефект поширення (spread effects). Це коли успіх однієї сфери стимулює розвиток інших. Наприклад, інвестиції створюють робочі місця, зростають доходи населення, збільшуються заощадження, розширюється бізнес, надходять нові інвестиції.
Другий — ефект зворотного впливу (backwash effects). Він працює у протилежному напрямку. Ресурси, капітал, робоча сила та можливості концентруються в окремих центрах розвитку, залишаючи інші території та сектори економіки без ресурсів для зростання.
Саме через цю логіку виникає так звана "пастка бідності".
Бідність породжує низькі заощадження. Низькі заощадження означають низькі інвестиції. Низькі інвестиції призводять до низької продуктивності праці. А низька продуктивність знову відтворює бідність. Цикл замикається.
Про що сигналізує кількість готівки?
Відповідно до офіційних даних Національного банку України агрегат грошової маси М0 (готівкові кошти в обігу поза банками) станом на 1 січня 2026 року становив 926,3 млрд грн. Агрегат М2 (загальний обсяг усіх готівкових та безготівкових коштів) складав ~4,02 трлн грн. Частка гривневої готівки становила близько 23%.
І це ми не враховуємо валютну готівку…
У розвинених країнах ця частка зазвичай становить від 5 до 15 відсотків – це показники живої економіки.
Відтак, ці цифри красномовно говорять за себе і підтверджують результати ефекту "замкнених пасток".
Замкнене коло недовіри
Якщо подивитися на українську ситуацію через цю призму, можна побачити ще один цикл чи то пак тенденцію.
Низька довіра до інституцій стимулює накопичення готівки. Велика кількість готівки поза банківською системою зменшує обсяг ресурсів, які можуть бути спрямовані на кредитування та інвестиції. Менше інвестицій означає повільніше економічне зростання. Повільне економічне зростання своєю чергою не створює достатніх підстав для зростання довіри.
І цикл знову повторюється.
Саме тому готівка є не лише фінансовим показником. Вона стає індикатором довіри до суспільних інститутів.
Висока частка готівки часто свідчить про дефіцит довіри до держави, судової системи, фінансових установ та правил гри загалом.
Водночас було б помилкою вважати, що проблему можна вирішити лише посиленням контролю.
Замість висновку
Історично сильне регулювання часто було виправданою відповіддю на масштабну тіньову економіку, корупцію та ризики фінансування злочинної діяльності. Але на певному етапі надмірне регулювання починає стримувати розвиток економіки, знижувати підприємницьку активність та відштовхувати інвестиції.
Саме тому справжня відповідь лежить не в боротьбі з готівкою.
Вона полягає у створенні умов, за яких громадяни самі захочуть перевести свої заощадження у фінансову систему.
Для цього потрібні прогнозовані правила гри, захист права власності, ефективна боротьба з корупцією, прозорі інструменти інвестування та стабільна економічна та бюджетна політика.
Лише тоді накопичення громадян зможуть перетворитися на інвестиції, а інвестиції — на нові робочі місця, виробництва та економічне зростання.
При цьому важливо пам'ятати, що готівка залишається важливим елементом фінансової резистентності українських родин під час війни. Вона виконує функцію резерву на випадок надзвичайних ситуацій і часто забезпечує резистентність.
Проте існує й інший бік медалі. Багато людей недооцінюють інфляційні ризики навіть валютних заощаджень. Гроші, які роками лежать без руху, поступово втрачають свою купівельну спроможність. Тому питання полягає не лише у збереженні капіталу, а й у його ефективному використанні.
Сьогодні Україна має історичний шанс перервати негативні економічні цикли, які накопичувалися десятиліттями.
Ми одночасно переживаємо масштабну трансформацію держави, інтеграцію до європейського економічного простору та майбутню повоєнну відбудову. Але скористатися ними можна лише за умови, що економічні, соціальні та інституційні зміни будуть працювати в одному напрямку.
Адже зрештою багатство країни визначається не кількістю грошей, які громадяни сховали у сейфах, а здатністю суспільства створити умови, за яких ці гроші починають працювати на стабільне майбутнє.
І саме тому готівка є значно більшим явищем, ніж просто банкноти у гаманці. Вона є дзеркалом довіри, індикатором суспільних процесів і водночас підказкою, де саме знаходяться точки для майбутнього економічного прориву.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.