НЕДОЛУГА КОН'ЮНКТУРА
В офіційній заяві Міністерства культури йдеться про те що "мова агресора"- російська, більше не підлягає захисту в Україні.
В.Зеленський підписав Закон про вилучення російської з переліку мов, які підлягають захисту відповідно Європейської хартії регіональних і місцевих мов, ратифікованої Україною.
Чи означає це, що російська мова тепер опиняється в Україні поза законом, як того хочуть, на радість російським пропагандистам, автори "ідеї"?
Ні, не означає. Бо Конституція України, згідно її ст. 8, має найвищу юридичну силу. А всі закони повинні їй відповідати.
Відповідно до ст. 19 Конституції, правовий порядок ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Законодавство ж України не містить такого поняття як "мова агресора" і не визначає російську в якості такої.
Відповідно до ст. 24 Конституції, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв та обмежень, зокрема - за мовною ознакою.
Згідно зі ст. 10 Конституції, держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.
Разом з тим, в Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.
Російська, як бачимо, виділена окремо як найпоширеніша після української в нашій країні. Норми Конституції мають пряму дію. Звернення до суду на їх підставі гарантовано.
Нагадайте, друзі, про це будь-кому з приплоду шарікових, хто тявкатиме на вас чи спробує вкусити за вживання "мови агресора". І пошліть в далеке плавання за "рускім воєнним кораблем".
І ще пару слів. Мого діда-генерала по батьківській лінії розстріляли в Києві в 1937 році. Його поховано в биківнянських могилах. То ж цілком зрозумілим є моє ставлення до Й.Сталіна ще з радянського дитинства.
Тим не менше, й цьому тирану в розпал Другої світової війни вистачило розуму відокремити Гете й Гейне від Гітлера й Геббельса й покласти край спробам відмовитись від усього німецького в Радянському Союзі.
В заочній полеміці з письменником І.Еренбургом на сторінках газети Правда, "вождь народів" зауважив - гітлери приходять й уходять, а німецький народ залишається.
Сьогодні Німеччина - друг й партнер України, який більше за усіх в світі допомагає нам в боротьбі з колишніми "браттями по зброї". Це можна було уявити 80 років тому?
Стихійне прагнення відхреститись від усього російського на тлі збройної агресії РФ проти України є зрозумілим. Але державні мужі не повинні потакати стихії. А мають дивитись в майбутнє.
Ще де Ш. де Голль, генерал й президент, казав: кров - це та речовина, яка висихає найпершою. Мудрі слова.
Російська мова й культура, до генези якої в Києві доклались лаврські ченці й могилянські професори, не була, не є і не буде власністю Москви.
В.Зеленський, тепер президент, своє ім'я та статки відпочатково заробив на поширенні виключно російськомовного культурного продукту в царині гумору. Зокрема - й після лютого 2014 року, з якого й рахується початок війни.
Для мене українська мова була поруч з російською рідною ще з радянського дитинства. Коли більшість сьогоднішніх мовних 'патріотів" співали осани партії на "великом и могучем язике".
Я написав й видав українською мовою два підручники з політології, знаю напам'ять десятки віршів українською, сам їх пишу солов'їною.
Я дослівно знаю, що у відповідь мені напишуть опоненти. Нічого сутнісного, окрім ярликів, пафосу, штампів й кліше - я від них досі не почув.
Не про захист "мови агресора" йдеться. Такої не існує в природі. Всі війни завжди ведуться за прагматичні інтереси. Бо гуманітарні питання - лише привід і засіб пропаганди.
Мова не про мову.А про дотримання конституційних прав і свобод людини і громадянина. Бо Україна, нагадаю - до ЄС прагне долучитись.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.