Приватизація в Україні має розглядатися як частина цілісної стратегії державної власності, корпоративного управління та роботи зі стратегічними активами. Про це заявив фінансист Олександр Мужель у своїй колонці для сайту "Кореспондент".
За словами Мужеля, приватизацію в Україні часто подають як спосіб закрити бюджетні дефіцити, залучити іноземний капітал або виконати вимоги міжнародних кредиторів. Такий підхід, на його думку, спрощує реальність великих державних підприємств, які часто виконують ширші економічні, соціальні та регіональні функції.
Як приклад він навів "Центренерго". Мужель зазначив, що компанія на папері виглядала типовим кандидатом на продаж через фінансову нестійкість, боргове навантаження та потребу в трансформації. Водночас підприємство було важливим покупцем вугілля і подекуди гарантованим офтейкером для державних шахт. Через це потенційні інвестори бачили невизначеність щодо реальних зобов'язань компанії та очікувань держави.
Окремо Мужель звернув увагу на ситуацію навколо Одеського припортового заводу. За його словами, інвестиційну привабливість підприємства обмежує спадщина судових і арбітражних спорів, пов'язаних зі структурами Group DF. Наявність неврегульованих претензій ускладнює оцінку активу, оскільки покупець не має повної картини потенційних зобов'язань.
Мужель вважає, що українська приватизація протягом трьох десятиліть мала переважно епізодичний характер. Вона активізувалася під час бюджетних обмежень і сповільнювалася в періоди політичної обережності. Через відсутність сталої доктрини держави як власника кожен продаж стає ситуативним, а вартість активів включає суттєву "знижку на невизначеність".
На думку автора колонки, Україна має визначити, які активи держава повинна зберегти у власності, у яких залишатися міноритарним акціонером, а від яких повністю відмовитися. Без такої рамки приватизаційні рішення залишатимуться залежними від поточної політичної та бюджетної кон'юнктури.
Мужель також зазначив, що масштабна приватизація під час війни відбувається в умовах занижених оцінок. Високі країнові ризики, невизначені довгострокові прогнози попиту та підвищена вартість фінансування зменшують потенційну ціну стратегічних активів. Тому продаж підприємств без нагальної потреби в докапіталізації має оцінюватися з погляду довгострокової національної вигоди.
Як міжнародні орієнтири Мужель назвав моделі управління державними активами в Об'єднаних Арабських Еміратах, Казахстані та Франції. Найближчим для України прикладом він вважає французьку Agence des Participations de l'État, через яку держава професіоналізувала функцію акціонера у великих компаніях.
За його словами, вирішальним чинником вартості активу є якість корпоративного управління. Найбільші ризики створюють нечіткі мандати, політичне втручання та розмиті цілі.
Мужель пропонує модель, у якій держава діє як дисциплінований стратегічний інвестор. Такий підхід передбачає передачу контрольних пакетів сильним стратегічним інвесторам, збереження міноритарних часток у ключових галузях, проведення часткових IPO та централізацію функції акціонера у професійній структурі, захищеній від короткострокового політичного впливу.
Також він наголосив на ролі міжнародно визнаних фінансових радників у великих приватизаційних угодах. За словами Мужеля, репутація радника впливає на довіру інвесторів, дисципліну оцінки та якість виконання угоди.
Мужель підсумував, що для стратегічних підприємств пріоритетом має бути інституційна визначеність. Україна має свідомо ухвалити рішення щодо якості управління державними активами до оголошення наступних приватизаційних аукціонів.
Мужель є експертом із ринків капіталу, корпоративного управління, аудиту та комплаєнсу. Він має понад двадцять років досвіду у міжнародних фінансах, працював у Bank of America Merrill Lynch, ING Bank, Dresdner Kleinwort Wasserstein та KPMG.
В Україні Мужель входив до наглядових рад державних енергетичних компаній, зокрема ПАТ "Центренерго" та АТ "Енергетична компанія України", де очолював комітети з аудиту та фінансів. Також він є засновником і принципалом Renedes Group.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.