Почув від пана Данило Яневський, що директор Інституту пам'яті пропонує переписати історію так, щоб там не було Росії. Думав — перебільшення. Але ні. Ось пряма цитата пана Алфьорова: "Розповісти про історію України без огляду на Схід, так, ніби Росії ніколи не існувало".
У мене є питання і пропозиція. Спочатку питання: з якого року відрізаємо?
Усе почалося у 1147 році, коли онук українця Володимира Мономаха — українець князь Юрій Долгорукий — заклав Москву. У 1325 році його нащадок, українець Іван Калита, запросив до себе Митрополита Київського і всієї Русі — волинського українця Петра Ратенського.
Петро Ратенський, він же Петро Волинянин — Митрополит Київський і всієї Русі, святитель, чудотворець, іконопісець. Його обрали та відправили до Константинополя на затвердження галицькі єпископи. Колись ми робили відео про це з Сергей Удовик.
Саме Петро Волинянин переніс митрополичу кафедру до Москви і суттєво підняв її статус. А вже 1547 рік — син українки Олени Глинської, українець Іван Грозний, офіційно проголошує себе царем, а князівство — царством.
Тобто якщо чесно розбирати родоводи, досить швидко з'ясовується одна неприємна для одних і несподівана для інших річ: українці мають дуже серйозні історичні права на весь проєкт під назвою "Росія".
Ми заснували стартап "Московське князівство", масштабували до "Московського царства", а далі наш стартап переріс у "Російську імперію". А потім — і СРСР. На фото цитата з книги Ярослава Грицака "Подолати минуле" - хто насправді керував Радянським Союзом. Знову ми?
Тож питання — де ріжемо?
Тепер пропозиція.
Оскільки пан Алфьоров ризикує стати фальсифікатором історії, що не дуже прийнятно для науковця, політика та державника, є альтернативний варіант сучасного історичного наративу:
Для української громади — класичний, літературний, народний наратив: "Я тебе породив, я тебе і вб'ю".
Для міжнародної спільноти — цивілізований і юридичний: як співзасновники стартапу "Московське князівство", що виріс до імперських масштабів, ми залишаємо за собою право на історичну компенсацію.
Сучасний менеджмент Росії активно спирається саме на цей фундамент — Царство Руське, Російську імперію. Більше спертися нема на що. Там їхня велич, у минулому.
Проблема лише в тому, що цей фундамент від першої цеглини до останньої заклали українці. Путін будує свою імперську ідентичність на чужому будівельному майданчику.
Тимчасовий менеджмент намагається ліквідувати засновника. У корпоративному праві таке трапляється. Називається — рейдерське захоплення. І зазвичай закінчується не так, як планував менеджмент.
Є тема для наступного відкритого листа президента.
І є питання до галицьких єпископів...
PS Слово "українець" прошу сприймати як "той, що має коріння з території сучасної України"
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.