Професійна асоціація учасників ринків капіталу і деривативів (ПАРД) виступає за впровадження механізму гнучкості на ринку капіталу за стандартами ЄС.
Про це йдеться в повідомленні ПАРД, передають Українські Новини.
"Передбачуваність правил — одна з ключових умов для приходу капіталу. Не ідеальні умови, а прогнозовані. Гармонізація з ЄС — це про баланс, а не лише про обмеження. Євроінтеграційний курс України передбачає імплементацію стандартів ЄС, зокрема регуляторних вимог до банків і учасників ринків капіталу. Однак важливо розуміти: гармонізація з європейським законодавством — це не лише перенесення жорстких норм. Це також перенесення механізмів гнучкості, які закладені в самому європейському регулюванні", - зазначили в асоціації.
При цьому підкреслюється, що українські банки та інвестиційні фірми не повинні працювати в жорсткіших умовах, ніж їхні колеги в ЄС. Якщо регуляторне середовище робить утримання виключно держоблігацій єдиною комфортною стратегією для банків — ринок корпоративних та муніципальних інструментів просто не розвиватиметься.
Україна декларує курс на європейську інтеграцію фінансового сектору. Це правильний і безальтернативний напрям. Але в процесі імплементації європейських правил є одна важлива деталь: європейські норми треба переносити повністю, а не вибірково.
Особливо це стосується банківського пруденційного регулювання та Регламенту CRR.
CRR - це не просто набір жорстких вимог до капіталу банків. Це складна система, яка одночасно обмежує ризики і створює механізми гнучкості. У ній є risk weights, перехідні періоди, винятки, спеціальні режими, підходи до різних класів активів. Саме тому європейська модель працює як баланс між стабільністю банків і здатністю фінансової системи кредитувати економіку.
Проблема виникає тоді, коли держава переносить із європейської моделі лише жорсткі елементи, але не переносить механізми гнучкості.
В ПАРД зазначають, що в такому разі формально говориться про гармонізацію з ЄС, а фактично створюються для українських банків жорсткіші умови, ніж для банків у самому ЄС.
Це має прямий вплив на ринок капіталу. Банк - це не лише кредитор. Це потенційний інвестор в облігації, муніципальні інструменти, корпоративні цінні папери, інфраструктурні проєкти. Якщо регуляторні вимоги роблять такі інструменти невигідними з точки зору капіталу, банк обиратиме те, що має найменше навантаження.
В українських умовах це насамперед ОВДП. Звичайно, ОВДП є важливим і необхідним інструментом. Держава має фінансувати бюджет і оборону. Але якщо вся фінансова система налаштована так, що банкам регуляторно найзручніше тримати саме державні папери, тоді інші сегменти ринку капіталу не розвиваються.
Муніципальні облігації залишаються слабкими. Корпоративні інструменти - малоліквідними.
Акції - фактично поза інституційним попитом. А фінансування відбудови через ринок капіталу залишається більше концепцією, ніж реальною практикою.
Саме тому питання CRR - це не вузька банківська тема. Це питання про те, чи буде в Україні ринок капіталу, здатний фінансувати громади, бізнес та інфраструктуру.
Як повідомляли Українські Новини, Професійна асоціація учасників ринків капіталу і деривативів (ПАРД) повідомила, що доступ українців до міжнародних інвестиційних інструментів повинен бути контрольованим, а не забороненим.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.