З початком війни на українських дорогах побільшало не лише військової техніки, але і, як не дивно, автівок лакшері-сегменту.
Після провалу 2022-го вже у 2023 році імпорт елітних авто зріс у кілька разів. На українських дорогах побільшало Porsche Taycan, Rolls-Royce, McLaren, Bentley, Ferrari та Lamborghini. І мова не лише про старі "євробляхи" преміумкласу — в Україну масово почали завозити нові автомобілі вартістю у сотні тисяч доларів.
Здавалося б, це має сигналізувати про зростання достатку наших громадян, і це було б добре. Але фактично економіка демонструє спад, як і рівень платоспроможності на тлі зростання цін. Тож, вочевидь, сигнал про інше.
В економіці є такий красномовний індикатор, як коефіцієнт Пальма. Він показує співвідношення доходів найбагатших і найбідніших людей. Умовно, якщо найбагатших — 10%, а найбідніших — 40% від усього суспільства, то коефіцієнт Пальма на рівні 1 означає, що найбагатші сумарно володіють такою ж кількістю статків, як і найбідніші. Чим вищий цей коефіцієнт — тим більший соціальний розрив.
Водночас збільшення кількості лакшері-автівок стає індикатором зростання коефіцієнта Пальма і, як наслідок, нерівності розподілу доходів.
А це означає:
- слабкий середній клас;
- нижчий внутрішній попит;
- концентрація капіталу;
- збільшення соціальної напруги.
Купівельна спроможність населення падає. Попит на елітні авто та нерухомість збільшується, що є підтвердженням зростання коефіцієнта Пальма.
Водночас власників дорогих машин умовно можна поділити на дві категорії.
Перша — це люди, які справді заробили свої гроші. Великий бізнес, ІТ, агросектор, виробництво, експорт, інвестори. Вони платять податки, декларують доходи та можуть пояснити походження коштів. Для них Rolls-Royce чи Porsche — просто елемент способу життя та повсякденна буденність. Як кажуть — сіра рутина тлінного буття.
Але є й друга категорія. Люди, які зненацька розбагатіли, тим паче під час війни і без будь-яких пояснень: на державних закупівлях, "сірому" імпорті, конвертаційних центрах, тіньовому кеші, корупційних схемах або банальному ухиленні від податків. І саме тут необґрунтовані витрати стають індикатором зловживань.
Наприклад, зовсім недавно за результатами розвідувальної роботи фінмоніторингу було виявлено особу, яка протягом років війни купила за готівку 6 автівок загальною вартістю 38 мільйонів гривень. Готівкові розрахунки провели через 9 банків. Остання автівка ціною понад 10 мільйонів гривень була придбана цьогоріч. При цьому офіційних доходів подружжя навіть на половину однієї автівки не вистачило б. А втім, під час розслідування з'ясувалося, що чоловік власниці автопарку пов'язаний з особою, що перебуває у розшуку за підозрою у рейдерстві, шахрайстві та відмиванні коштів.
Такі приклади особливо бентежать та потребують відповідної реакції. Замість створення нових робочих місць та зміцнення обороноздатності держави ми констатуємо легалізацію коштів, отриманих злочинним шляхом, духовну обмеженість, чи то пак міщанство.
Це лише один із сотень прикладів, коли перевірка придбання дорогих транспортних засобів або нерухомості виводить правоохоронців на організаторів великих злочинних схем.
Парадоксально, але роками сам ринок продажу елітних авто допомагав обходити фінансовий контроль. Фактично сформувалася ціла індустрія "правильного оформлення" дорогих покупок. Автосалони, посередники та дилери навчилися продавати люксові автомобілі так, щоб мінімізувати увагу банківського та державного фінмоніторингу.
Одна з найпоширеніших схем — дроблення платежів. Коли замість одного великого переказу покупець проводить десятки менших транзакцій через різних людей або компанії-прокладки.
Друга схема — оформлення автомобіля на ФОП, фірму-"одноденку" чи третіх осіб. Формально власник один, фактично користується інший.
Третя — заниження вартості авто у документах. На папері машина коштує умовні 50 тисяч доларів, хоча реально — всі 200.
Але головний герой цієї історії — готівка.
Саме кеш став головним інструментом тіньового лакшері-ринку. Бо валізу з доларами значно важче відстежити, ніж банківський переказ. Особливо коли походження цих грошей ніде офіційно не відображене.
Саме тому і здійснюється посилення контролю за необґрунтованими фінансовими витратами. Особливо коли людина офіційно декларує мінімальні доходи і володіє суттєвими статками.
Фактично держава надсилає новий сигнал ринку: епоха "кешових" люксових покупок закінчується.
І питання тепер не у тому, хто може дозволити собі Bentley чи McLaren, а в тому, чи зможе власник пояснити джерела доходів.
Бо в країні, яка воює і рахує кожну гривню на оборону, безглузда розкіш не тільки демотивує, але й оголює загрози. Адже нерідко джерелом "раптового багатства" виявляється терористична або підривна діяльність на користь ворога.
Працюємо над поєднанням моралі та фінансової безпеки.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.