16 травня Україна відзначає День науки. Свято запровадили ще за Кучми — указом 1997 року. Але те, що відбулося з українською наукою за роки повномасштабної війни, не вкладається в жоден святковий настрій.
Хто поїхав і що це означає
Восени 2022 року дослідники опитали понад 2500 українських науковців. Результати виявилися тривожними: близько 18,5% наукового персоналу залишили країну після 24 лютого. Ще 15% тих, хто залишився, просто припинили займатися наукою.
Важливий нюанс: їхали не всі підряд. Серед емігрантів непропорційно багато найбільш продуктивних дослідників — тих, у кого були міжнародні контакти, публікації, можливість отримати посаду за кордоном. У підсумку Україна втратила приблизно п'яту частину своїх дослідницьких потужностей. Станом на 2026 рік тенденція не переламана: частка тих, хто виїхав, усе ще сягає 20%.
Це не нова проблема — з розпаду СРСР країна втратила близько 80% науковців. Але війна різко її загострила. За індексом відтоку мізків 2024 року Україна посідає 3–4 місце серед 177 країн. Видатки на дослідження та розробки — 0,4% ВВП, тоді як середній показник по ЄС становить 2,3%. Кількість публікацій лише між 2021 і 2022 роками скоротилася приблизно на 10%, і це мінімальна оцінка: статті виходять із затримкою, а активна фаза бойових дій охопила лише десять місяців того року.
Де наука знайшла нове застосування
Попри відтік кадрів, частина наукового потенціалу не зникла — вона переорієнтувалася. Війна створила новий, дуже конкретний запит: на інженерні рішення, які можна застосувати вже зараз.
Найочевидніший приклад — дронова галузь. За даними РНБО, станом на 2026 рік Україна виробляє понад 8 млн FPV-дронів на рік; у виробництві задіяно понад 160 компаній. Окремим напрямом стали дрони-перехоплювачі для знищення "Шахедів": у березні вони збили понад 33 тисячі ворожих безпілотників — удвічі більше, ніж у лютому. Для порівняння: місячний випуск FPV-дронів зріс із 20 тисяч у 2024 році до 200 тисяч у 2025-му.
Щоб з'єднати армійські запити з технологічними командами, держава створила платформу Brave1. Вона видала понад 400 грантів на загальну суму понад 800 млн гривень — серед фінансованих проєктів дрон-рій Swarmer і розвідувальна система Griselda.
Університети в цій системі вже не просто готують фахівців. Вони стали середовищем, де від ідеї до прототипу — кілька місяців, а далі або стартап, або прямий контракт з оборонною індустрією.
Чому це важливо саме сьогодні
День науки — зручний привід поставити питання, яке зазвичай тоне в оперативних новинах: якою буде українська наука після війни? Зараз вона виживає, адаптується і знаходить точки опори там, де їх не очікували. Але відбудова наукової інфраструктури, повернення дослідників, збільшення фінансування — це завдання, які потребують стратегічного мислення вже тепер, а не після перемоги. Країна, яка хоче відбудуватися і конкурувати в Європі, не може дозволити собі відкласти це питання на потім.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.