Ну звісно ж Булгаков винен.
Винен у тому, що демократія пропонує вибирати між Шаріковими і Швондерами.
Винен у тому, що квартирне питання псує всіх – питання часу, на жаль.
Винен у тому, що професори не люблять пролетаріат, а пролетаріат не любить професорів, і взагалі ніхто нікого не любить, але кожен хоче взяти все і поділити.
Винен у тому, що після невдалого жарту іноді доводиться жартувати трохи довше і більше, ніж передбачалося.
Винен у тому, що розруха не в клозетах, а в головах.
У тому, що кожна наступна влада під новими прапорами вривається до Києва наче в чуже місто – і залишає його, втікаючи стрімголов, втрачаючи по дорозі награбоване.
Винен у тому, що не хочуть кияни цю владу захищати – жодну з них, не хочуть, щоб їх переробляли під колір шароварів тих, хто приїхав цього разу.
Винен у тому, що ніхто не цінує заміни вивісок і перейменування магазинів, коли ворог біля воріт.
І в тому, що гроші перетворюються на різану папір, – теж він винен.
У всьому цьому Булгаков винен відсьогодні вже 135 років.
І дуже добре, що він винен. Інакше був би винен хтось інший.
А так – зручно всім.
(с) Джерело
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.