Міжнародна команда вчених дослідила вміст римських нічних горщиків, знайдених під час розкопок у давньоримському місті Новае (сучасна Болгарія), щоб з’ясувати, які захворювання були поширені серед населення та в яких санітарних умовах жили люди.
Про це йдеться в публікації Heritage Science.
Для аналізу дослідники застосували комплекс методів: мікроскопію, дослідження давньої ДНК та імунологічні тести. Це дозволило не лише виявити загальні ознаки інфекцій, а й точно визначити збудників.
Головна перевага дослідження нічних горщиків — це те, що вони дають змогу впевнитися, що вчені досліджують саме людський матеріал і впевнитися у відсутности паразитів тварин, що є проблемою в палеопаразитології при дослідженні археологічних пам’яток.
У зразках були знайдені яйця кишкових паразитів, зокрема аскарид (Ascaris lumbricoides), волосоголовців (Trichuris trichiura), а також інші гельмінти. Ці паразити передаються через забруднену воду або їжу і свідчать про проблеми з гігієною.
Особливу увагу вчених привернуло виявлення паразита Cryptosporidium sp — мікроскопічного збудника, що викликає криптоспоридіоз, гостре кишкове захворювання з діареєю. Унікальність цієї знахідки полягає в тому, що Cryptosporidium надзвичайно рідко зберігається в археологічних матеріалах через крихкість його структур і складність виявлення. Його ідентифікація стала можливою лише завдяки сучасним молекулярним та імунологічним методам.
Це одна з небагатьох прямих доказових знахідок цього паразита в античних зразках, яка підтверджує, що водні інфекції були поширені ще в часи Римської імперії. Водночас це вказує на те, що навіть розвинена система водопостачання не гарантувала захисту від патогенів.
Попри славу римської інфраструктури — водогонів, каналізації та громадських лазень — результати дослідження демонструють, що рівень санітарії залишався далеким від сучасних стандартів.
На думку дослідників, такі знахідки дозволяють глибше зрозуміти повсякденне життя римлян, їхні звички та рівень медичних знань. Крім того, вони допомагають простежити еволюцію інфекційних захворювань і можуть мати значення для сучасної медицини.
Дослідження відкриває нові перспективи у вивченні історії хвороб і показує, що навіть у високорозвинених цивілізаціях давнини люди залишалися вразливими до паразитарних інфекцій.
Як повідомляли Українські Новини, у нідерландському музеї випадково знайшли серед артефактів старої колекції давньоримський 20-сантиметровий фалос, вирізаний з кістки. Це лише другий подібний артефакт римської доби, виготовлений з органічного матеріалу, а не з каменю
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.