26 квітня 1840 року в Санкт-Петербурзі за участі письменника Євгена Гребінки та коштом поміщика Петра Мартоса вийшла перша поетична збірка Тараса Шевченка — "Кобзар", до якої увійшли вісім творів. Останнє прижиттєве видання книжки налічувало вже 43 поезії й стало першим, надрукованим із використанням українського фонетичного правопису.
Як цензура вплинула на публікацію збірки
Перші примірники "Кобзаря" були виготовлені не пізніше 13 квітня 1840 року: цього дня меценат видання Петро Мартос надіслав один із них історику Миколі Маркевичу. Попри це, у публічному просторі поширена дата 26 квітня не підтверджується архівними записами.
Дозвіл на друк збірки надав цензор Петро Корсаков 12 лютого 1840 року, що зафіксовано на авантитулі видання. У Російській імперії публікація книжок була можлива лише після погодження з цензурними органами.
Книгу надрукували у приватній друкарні Єгора Фішера в Санкт-Петербурзі, а витрати на видання покрив полтавський землевласник Петро Мартос. На обкладинці ім'я спонсора було зашифроване як "П. М-с", що зафіксовано у бібліографічних описах до 1917 року.
Що увійшло до першого "Кобзаря" і як він виглядав
До першого видання увійшли вісім поезій: "Перебендя", "Катерина", "Тополя", "Думка" ("Нащо мені чорні брови"), "До Основ'яненка", "Іван Підкова", "Тарасова ніч" та "Думи мої, думи, лихо мені з вами". Книга мала середній формат і була надрукована на якісному папері, а на початку містила офорт Василя Штернберга "Кобзар із поводирем".
Різні примірники "Кобзаря" відрізнялися обсягом — зафіксовані варіанти на 114 і 115 сторінок, що пов'язано з цензурними скороченнями. Видання з мінімальними купюрами вважаються рідкісними.
Якою мовою і правописом надрукували Кобзар
Текст збірки подано українською мовою, але з використанням тогочасного правопису, відомого як "ярижка". У середині ХІХ століття українська мова ще не мала усталеного фонетичного правопису; його впровадили пізніше, зокрема у виданні "Кобзаря" 1860 року.
У газетах "Северная пчела" від 4 та 30 травня 1840 року зазначалося, що книгу продавали за 1 карбованець сріблом, а пересилання коштувало 1 карбованець 40 копійок. Дані про наклад не збереглися: відсутні фінансові документи друкарні та рахунки за виконані роботи.
Літературознавець Василь Бородін у 1974 році припускав, що тираж міг становити до тисячі примірників, однак це оцінка, а не підтверджений факт. Пізніші згадки про наклад і прибуток видавця ґрунтуються саме на цьому припущенні.
Чи отримав Шевченко прибуток від видання
За спогадами Петра Мартоса, видання принесло Шевченкові кошти, однак Михайло Лазаревський наводив слова поета про те, що він отримав незначну винагороду. Точні фінансові умови залишаються невідомими.
Після арешту Шевченка у 1847 році "Кобзар" вилучали з бібліотек і приватних зібрань, через що книга стала рідкісною ще за життя автора. Нині збереглося лише кілька примірників першого видання.
Успіх збірки спричинив появу рукописних копій, які поширювали тексти серед читачів. Рецензії на "Кобзар" з'явилися у петербурзьких журналах і газетах одразу після його виходу.
Друге видання збірки вийшло у 1844 році, третє — у 1860-му, доповнене новими творами. У 1974 році було здійснено факсимільне видання повного тексту "Кобзаря" 1840 року без цензурних скорочень.
Водночас поширена дата 26 квітня як день виходу першого "Кобзаря" не має документального підтвердження: архіви фіксують інші часові межі появи видання у 1840 році. Попри це, саме ця дата закріпилася в публічному просторі.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.