По всій Азії, відносно віддаленій від війни на Близькому Сході, компанії та споживачі стикаються з дефіцитом товарів повсякденного вжитку або готуються до нього. В основі проблем із ланцюгом поставок, окрім стрімкого зростання цін на нафту, лежить дефіцит ключових нафтохімічних продуктів, що використовуються майже у кожному виробі: снеки, рамен, бутильована вода, корейська косметика, шкільні форми, гумові рукавички, мішки для сміття.
Про це повідомляє The Washington Post.
Фактичне закриття Іраном Ормузької протоки похитнуло багато азійських економік і призвело до зростання вартості сировини. Особливо нафти, яка є життєво важливою для виробництва хімікатів, таких як етилен і пропілен, що використовуються для виготовлення повсякденних товарів, включно з пластиковими пляшками, упаковками для харчових продуктів, автомобільними деталями, гумою та іншим. Минулого року через Ормузьку протоку пройшло до 70% азійської нафти.
Такі країни, як Японія, Таїланд, Південна Корея та Шрі-Ланка, вже вжили заходів для контролю цін на нафту, щоб пом'якшити удар по споживачах, або попросили працівників змінити графіки роботи з метою економії палива. Наразі три південнокорейські авіакомпанії перейшли в режим надзвичайного управління, щоб впоратися з високими витратами на авіаційне паливо.
Які наслідки вже фіксуються в азійських країнах
У Малайзії галузь виробництва гумових рукавичок стикається з підвищенням витрат через дефіцит нафтопродукту, який використовується для виготовлення засобів індивідуального захисту.
У Японії виробник снеків Yamayoshi Seika минулого місяця призупинив виробництво шести продуктів, зокрема популярних чипсів Wasabeef через труднощі із закупівлею мазуту для обладнання. Згодом компанія відновила виробництво, але попередила, що обсяги поставок можуть бути меншими протягом деякого часу.
На підприємстві з виробництва шкільної форми в префектурі Міядзакі на півдні Японії вартість розкрою тканини вже зростає. Компанія використовує поліетиленові листи, виготовлені з нафти, для фіксації тканини, щоб її можна було розкроїти на шматки для шкільної форми.
В Індонезії виробники бутильованої води планують скоротити витрати, щоб впоратися зі зростанням цін на сировину. А в Сінгапурі та на Тайвані компаніям стає дорожче виробляти медичні вироби, такі як шприци та катетери, які здебільшого виготовляються з нафтопродуктів.
У Південній Кореї уряд запровадив 12-пунктний план енергозбереження, який рекомендує приймати душ коротше та заряджати телефони й електромобілі протягом дня.
Також покупці в паніці скуповують регульовані урядом сміттєві пакети, побоюючись, що дефіцит нафти може призвести до дефіциту цих та інших пластикових товарів. Деякі магазини обмежують кількість пакетів, що продаються кожному покупцеві, щоб запобігти накопиченню запасів.
На ситуацію відреагував навіть міністр економіки Південної Кореї Кім Сун Хван: "Немає потреби турбуватися про постачання стандартних сміттєвих пакетів. Ви ніколи не опинитеся в ситуації, коли будете змушені накопичувати сміття вдома".
Перебої в ланцюгах постачання вдарили по виробниках пластмаси в країні, зокрема тим, хто виготовляє пакувальні матеріали для локшини швидкого приготування та пластикові контейнери для косметичних засобів "K-beauty". Компанії з виробництва косметичної упаковки вже попередили про через нестабільне постачання сировини та зростання витрат ціни на більшість товарів "неминуче зростуть".
Разом із тим одна азійська країна менше постраждала – Китай. Багато аналітиків очікують, що Китай вийде з кризи відносно неушкодженим порівняно з більшістю своїх сусідів, частково тому, що Пекін звертається до Росії як до альтернативного постачальника нафти. Багата електромережа Китаю покладається на вугілля та відновлювані джерела енергії, а не на нафту та СПГ, як у багатьох інших азіатських країнах.
Тим часом у Тайвані за останні два тижні ціни для Ya Ju, магазину пластмасових виробів, зросли удвічі-втричі. Наразі компанія покриває витрати, але попереджає клієнтів, що постачання обмежене.
Проблеми з постачанням змусили багато компаній, що виробляють пластмасу, з обережністю ставитися до прийняття замовлень на квітень, сказав виробник, який висловився на умовах анонімності. Додаючи невизначеності, постачальники не надали цінових пропозицій на квітень, можливо тому, що не знають, що саме можуть поставити і за якою ціною, зазначив цей співрозмовник.
"Якщо немає сировини – ми нічого не можемо виробляти", – сказав виробник.
Як повідомляли Українські Новини, Європейський Союз розробляє екстрені кроки, щоб стримати наслідки енергетичної кризи, яка загострилася на тлі війни довкола Ірану. У Брюсселі вже готують план дій на випадок подальшого погіршення ситуації.
Тим часом Іран передав США та Ізраїлю перелік із десяти вимог щодо припинення війни. Серед ключових умов – повне скасування санкцій і зупинка ударів по угрупованню "Хезболла".
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.