Справу колишнього міністра енергетики Германа Галущенка взяла під моніторинг міжнародна організація IAC ISHR. У межах спостереження за судовим процесом експерти зафіксували порушення прав підозрюваного, про що повідомили на своїй офіційній сторінці.
У висновках моніторингової місії зазначається, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є найбільш інтенсивним втручанням у право на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини. Відтак рішення потребує ретельної, індивідуалізованої та переконливої мотивації з боку суду.
Водночас, адвокати вважають, що те рішення, яке було винесено фактично стало вироком:
"Зважаючи на обставини справи фактично пану Галущенку визначено не заставу. Це вирок без вироку. 200 мільйонів гривень — це не про забезпечення процесу. Це про позбавлення права на захист поза умовами СІЗО. Бо коли застава завідомо непідйомна — це означає лише одне: альтернативи триманню під вартою фактично не існує", - заявила адвокат Глущенка Сусанна Тірзікян.
У звіті моніторингова місія також акцентує увагу на ключовому аргументі сторони обвинувачення — затриманні Галущенка під час спроби перетину державного кордону. Експерти прямо ставлять під сумнів його достатність як підстави для висновку про ризик переховування.
Як зазначають у моніторинговій місії цей аргумент не відповідає стандартам оцінки ризиків, визначеним практикою ЄСПЛ:
"У цьому контексті посилання на факт затримання особи під час спроби перетину державного кордону потребує обережної оцінки. Якщо на момент виїзду особа не мала процесуального статусу підозрюваного та не перебувала під дією встановлених судом обмежень, сам по собі намір залишити територію України не може автоматично свідчити про ризик переховування", - йдеться у звіті.
Крім того, експерти наголошують на важливості оцінки обставин затримання з точки зору їх процесуальної логіки:
"Так само обставини затримання безпосередньо перед врученням підозри мають оцінюватися з позиції їх процесуальної логіки та зв'язку з реальністю ризиків, а не як самостійний доказ наміру ухилитися від правосуддя".
На цьому ж факті під час засідань неодноразово наголошувала і сторона захисту ексміністра:
"Пан Галущенко намагався виїхати з України на законних підставах та мав намір повернутися. Втім людину затримують на кордоні коли вона не має статусу підозрюваного, не має жодних повісток, не має жодних обмежень, він був на допиті і відповів на усі питання - і це подається як гучний доказ наміру переховуватись", - зазначає адвокат Сусанна Тірзікян.
Тірзікян вважає, що ця справа є важливою та показовою для всієї правової системи країни:
У цій справі йдеться про порушення фундаментальних принципів права: презумпції невинуватості, пропорційністі обмежень і повагу до людської гідності. Дотримання цих прав в умовах суспільного тиску - великий іспит для України та перевірка зрілості держави як правової системи."
Ще одним аспектом, який викликав зауваження, стало посилання на тяжкість можливого покарання як підставу для обмеження свободи. У місії нагадують про позицію ЄСПЛ щодо цього аргументу.
"ЄСПЛ послідовно підкреслює, що суворість санкції може враховуватися лише як додатковий чинник у комплексній оцінці ризиків, але не може бути самостійною або вирішальною підставою для обмеження свободи" - зазначили у висновку.
Водночас експерти підкреслюють, що ключовим елементом у таких справах залишається обґрунтованість підозри та якість доказової бази.
"Якість та рівень обґрунтованості підозри є відправною точкою для оцінки будь-яких процесуальних ризиків. Якщо сторона захисту ставить під сумнів достатність доказової бази, національний суд зобов'язаний здійснити належну перевірку релевантних фактичних даних".
З урахуванням виявлених ризиків організація дійшла висновку, що справа потребує подальшого моніторингу.
Щодо розгляду питання визначення застави адвокатка Галущенка, сторона захисту наголошує, що все має відбуватися в рамках закону:
"Закон вимагає помірності застави. Не показовості, не гучності, не політичного ефекту — а саме помірності. Ми не просимо поблажливості. Ми вимагаємо законності. Міжнародні експерти, які займаються моніторингом справи Галущенка Г.В., прямо вказали: підходи розгляду справи не витримують жодної перевірки стандартами ЄСПЛ. Отже, для незалежних міжнарожних спостергачів проблема дотримання порушення прав Галущенка Г.В. очевидна. Ми доведемо: Галущенко Г.В. не вчиняв злочинних дій, а у справі більше політики та піару, ніж права", - заявила Сусанна Тірзікян
Нагадаємо, 15 лютого під час перетину державного кордону детективи НАБУ затримали колишнього міністра енергетики Германа Галущенка у межах справи "Мідас". Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб із альтернативою застави у 200 млн грн, що менше, ніж вимагали прокурори. Водночас, за словами Галущенка, ця сума є для нього непідйомною. Нині заставу не внесено, тож він продовжує перебувати під вартою у СІЗО.
IAC ISHR — міжнародна громадська організація, яка здійснює моніторинг судових процесів з метою виявлення можливих порушень права на справедливий суд відповідно до Конвенції про захист прав людини та практики ЄСПЛ.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.