Повномасштабна війна оголила одну з ключових структурних проблем української енергетики – її надмірну централізованість. Масовані атаки ворога по великих об'єктах генерації та магістральній інфраструктурі продемонстрували вразливість моделі, побудованої навколо великих електростанцій і протяжних ліній електропередач.
У відповідь на ці виклики в Україні поступово формується інша модель – розподілена генерація, максимально наближена до споживача. У цій трансформації дедалі помітнішу роль відіграє вітрова енергетика.
У подкасті народного депутата, заступника Голови комітету ВРУ з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрія Жупанина з директором Центру дослідження енергетики Андрієм Харченком експерти прямо вказують на новий тренд: в Україні активізувалося будівництво вітрових електростанцій (ВЕС).
Йдеться як про проєкти, заплановані до 2022 року, так і про нові ініціативи, які реалізуються уже в умовах повномасштабної війни з рф. Важливо, що частина вітропарків поступово виходить із системи "зеленого тарифу" і переходить до роботи на конкурентному ринку електроенергії.
Як підкреслюють експерти, якщо раніше інвестор мав гарантовану ціну, то тепер працює в ринковій моделі, де дохід залежить від часу генерації та кон'юнктури ринку.
Чому саме вітрова енергетика
Ключовий аргумент, який звучить у професійній дискусії: вітрова генерація краще інтегрується в енергосистему, ніж, до прикладу, сонячна, особливо в умовах високої волатильності.
На практиці це означає, що виробіток електроенергії розподілений більш рівномірно протягом доби; генерація частіше припадає на години, коли ціна на ринку вища, а навантаження на балансування системи менше.
Саме тому, за словами Харченка, у промисловому масштабі вітрова енергетика виглядає більш перспективною як бізнес-модель.
"Багато залежить від вартості реалізації проєкту: наприклад, чи потрібно тягнути лінію від вітряків до найближчої підстанції на 40 чи 120 км – це суттєво впливає на економіку. Тобто ключовим фактором залишається доступ до мережевої інфраструктури.
Втім, якщо говорити про українську енергосистему загалом і про індустріальний масштаб, я значно більше вірю в вітрову енергетику, ніж в сонячну. Це бізнес, який буде зростати"
Водночас, як показує практика, інвестори стикаються з низкою системних обмежень: складними та тривалими процедурами погодження, екологічними обмеженнями та необхідністю у системній комунікації з громадами.
Одним із ключових гравців на українському ринку є УК "Вітряні парки України", що має понад 15 років досвіду у галузі. Після початку повномасштабної війни компанія релокувалася із Донеччини на Закарпаття – регіону, який уже став одним із найперспективніших в Україні для розвитку проєктів ВДЕ.
Перша ВЕС компанії на Закарпатті розташована у Нижньоворітській громаді. Загальна потужність станції з 16 вітроустановок українського виробника "Френдлі Вінд Технолоджі" становить 80,8 МВт. До слова, на початку березня в УК "Вітряні парки України" заявили про повне підключення ВЕС до об'єднаної енергосистеми країни.
"Від моменту запуску першої турбіни станція вже передала до мережі понад 70 млн кВт·год електроенергії. У перспективі потужності станції вистачить, щоб щороку забезпечувати електроенергією близько 50 тисяч домогосподарств, що відповідає потребам середнього українського міста", – повідомляють у компанії.
Однак, за словами гендиректора Владислава Єременка, реалізація таких проєктів нерідко супроводжується суспільними дискусіями, особливо коли йдеться про перші такі енергетичні об'єкти у регіоні.
"Часто це пов'язано з міфами або недостатньою проінформованістю. Тому ми постійно працюємо з громадами, пояснюємо, як працюють сучасні вітрові турбіни та які екологічні стандарти застосовуються. Наш досвід показує: після відкритого діалогу більшість людей починає сприймати такі проєкти як можливість розвитку територій. Хоча, безумовно, є і певна кількість людей, які свідомо протидіють таким ініціативам"
Поточні зміни в енергосистемі свідчать про поступове зміщення акценту від великих централізованих об'єктів генерації до більш децентралізованої, географічно розподіленої моделі. Така трансформація зумовлена не лише безпековими викликами, а й економікою системи: вона дозволяє знижувати системні ризики, підвищувати стійкість до атак, оптимізувати втрати при передачі електроенергії та забезпечувати більш гнучке відновлення після пошкоджень інфраструктури.
У цій конфігурації вітрова енергетика розглядається як один із ключових елементів – завдяки поєднанню масштабованості, відносно рівномірного профілю генерації та здатності ефективно працювати в ринкових умовах.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.