ЯК НАСПРАВДІ ГОТУВАЛАСЯ ОПЕРАЦІЯ "ЛІКВІДАЦІЯ" УЖГОРОДСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ?
Коли 3 лютого на засіданні Вченої ради Ужгородського національного університету раптово з'явилося питання так званої "оптимізації" університетів, членам ради пояснили:
- ситуація термінова, щойно надійшов дзвінок із Міністерства освіти невідкладно надіслати до міністерства свої пропозиції щодо оптимізації УжНУ та МДУ.
Однак документи, які я сьогодні впродовж дня я оприлюднюю, свідчать про інше.
Виявляється, підготовка цієї операції "ліквідація" почалася щонайменше за сім місяців до цього – ще в червні-липні 2025 року, і відбувалася без відома академічної спільноти університету.
Для колективу університету ця "оптимізація" почалася 3 лютого.
Для її авторів – щонайменше ще в червні 2025 року
Після оприлюднення документів Закарпатської обласної військової адміністрації, Закарпатської обласної ради та супровідного листа ректора Ужгородського національного університету виникає ще одна дуже важлива обставина, на яку варто звернути увагу.
Ці документи дають можливість відновити реальну хронологію подій і зрозуміти, коли насправді почалася підготовка так званої "оптимізації" університетів у Закарпатській області.
30 червня 2025 року голова Закарпатської обласної ради Роман САРАЙ підписує листа на ім'я Міністра освіти і науки України, у якому прямо порушується питання реорганізації двох університетів області.
У цьому документі, зокрема, зазначено:
"…об'єктивний аналіз поточної ситуації дає підстави для ініціювання процесу реорганізації Ужгородського національного університету та Мукачівського державного університету шляхом їх об'єднання в один інтегрований освітньо-науковий центр – Ужгородський державний університет".
1 липня 2025 року аналогічний лист на ім'я Міністра освіти і науки України підписує голова Закарпатської обласної військової адміністрації Мирослав БІЛЕЦЬКИЙ.
У цьому листі також прямо пропонується об'єднання двох університетів:
"…вважаємо за доцільне ініціювати процес реорганізації Ужгородського національного університету та Мукачівського державного університету шляхом їх об'єднання в єдиний заклад вищої освіти – Ужгородський державний університет".
Важливо підкреслити одну принципову обставину.
Ці листи не були безпосередньо направлені до Міністерства освіти і науки України їх авторами.
Обидва документи супровідним листом від 1 липня 2025 року №2323/01-11 переслав до Міністерства освіти і науки України ректор Ужгородського національного університету Володимир СМОЛАНКА.
У цьому супровідному листі ректор прямо зазначає:
"Державний вищий навчальний заклад "Ужгородський національний університет" надсилає на Ваш розгляд листи-звернення голови Закарпатської обласної військової адміністрації та голови Закарпатської обласної ради щодо питань оптимізації мережі закладів вищої освіти в Закарпатській області".
Іншими словами, ще влітку 2025 року:
• керівництво області
• керівництво університету
• Міністерство освіти і науки України
- вже обговорювали питання реорганізації та об'єднання Ужгородського національного університету і Мукачівського державного університету.
Тобто процес так званої "оптимізації" почався не 3 лютого цього року, а щонайменше за сім місяців до цього.
І саме тут виникає ще одна дуже показова обставина.
На засіданні вченої ради Ужгородського національного університету 3 лютого цього року, коли це питання раптово було винесене на розгляд, частина членів Вченої ради поставила цілком логічні запитання.
Чому це питання виникає так раптово?
Чому воно не проходило передбаченої законодавством і університетськими процедурами стадії попереднього обговорення?
Чому його не розглядали:
– на факультетах
– у структурних підрозділах
– на зборах колективів
– у наукових і академічних середовищах університету?
У відповідь ректор пояснив ситуацію дуже просто.
За його словами, напередодні він отримав телефонний дзвінок від заступника Міністра освіти і науки України, який наполягав на терміновому направленні до Міністерства освіти рішення вченої ради щодо оптимізації мережі закладів вищої освіти в Закарпатській області.
Саме цим і пояснювалася надзвичайна "терміновість" винесення цього питання на розгляд.
Однак членам Вченої ради жодним словом не було сказано, що:
– ще в червні-липні 2025 року керівництвом області вже були підписані офіційні документи про ініціювання реорганізації та об'єднання двох університетів.
І що ці документи особисто ректор університету направляв до Міністерства освіти і науки України.
Фактично академічна спільнота університету вперше почула про необхідність такої "оптимізації" лише безпосередньо на самому засіданні Вченої ради 3 лютого.
Без попереднього обговорення.
Без дискусії в академічному середовищі.
Без розгляду на факультетах.
Без формування позиції університетської спільноти.
І, нарешті, навіть без серйозного обговорення цього питання на самому засіданні Вченої ради 3 лютого!
Це також пояснює, чому не було дотримано звичайної університетської процедури розгляду таких питань.
Адже якщо б це питання справді було винесене на широке обговорення у колективах університету, то зовсім не факт, що воно отримало б підтримку академічної спільноти.
Саме тому складається цілком обґрунтоване враження, що так звана операція "оптимізація" або, як її вже називають у середовищі університету, операція "ліквідація", почала готуватися значно раніше.
Причому готувалася вона без участі та без відома академічної спільноти університету.
І документи, які я сьогодні оприлюднюю, це дуже наочно підтверджують.
ВИСНОВОК!
Отже, для колективу університету "термінова оптимізація" з'явилася 3 лютого після телефонного дзвінка з міністерства.
А для окремих посадовців ця історія почалася значно раніше – щонайменше ще в червні-липні 2025 року, коли відповідні документи вже були підписані та передані до Міністерства освіти і науки України.
Різниця лише в одному.
Одні про це знали давно.
А академічна спільнота університету – дізналася про це лише на самому засіданні Вченої ради.
І це, мабуть, найкраще пояснює, чому колективу університету так і не дали можливості обговорити це питання відкрито і за встановленою процедурою.
Те, що ця операція "ліквідація" готувалася таємно і без участі академічної спільноти, опосередковано підтверджують і події, які відбулися в УжНУ вже після засідання Вченої ради 3 лютого.
Упродовж кількох тижнів після цього рішення відбулися збори трудових колективів щонайменше трьох великих факультетів – юридичного, фізичного та економічного.
Колективи цих факультетів категорично відкинули запропоновану модель "оптимізації" і наполягли на іншому варіанті – щоб при розгляді питання про оптимізацію закладів вищої освіти на Закарпатті Міністерство освіти і науки України розглянуло модель приєднання Мукачівського державного університету до Ужгородського національного університету.
Ці рішення були доведені до відома керівництва університету, і окремі члени вченої ради, як повідомляють поінформовані джерела, неодноразово наполягали на тому, щоб ректор виніс їх на розгляд Вченої ради.
Однак, попри те, що після цього вже відбувалися засідання Вченої ради, жодної реакції з боку ректора не було – це питання так і не було винесене на обговорення.
Більше того, з університетського середовища надходить інформація, що цілий ряд факультетів планує провести збори трудових колективів, щоб висловити свою позицію щодо майбутнього університету.
Але водночас з'являються факти, які свідчать про активний опір таким ініціативам.
Робиться все, щоб ці збори або не відбулися, або не мали кворуму.
Саме так, зокрема, сталося під час спроби проведення зборів на історичному факультеті у п'ятницю, 6 березня.
Подібні перепони, за наявною інформацією, створюються і для проведення зборів трудових колективів окремих факультетів, запланованих на наступний тиждень.
Усі ці факти говорять про одне:
- думка трудових колективів університету організаторів цієї операції "ліквідація" не цікавить.
Саме тому рішення 3 лютого було ухвалене поспіхом і фактично за спиною академічної спільноти, яку повністю проігнорували.
І особливо відповідальність за це лежить на ректорі університету.
Бо все більше фактів свідчить про те, що саме він очолив і координував цю операцію з ліквідації Ужгородського національного університету.
І причина цього виглядає доволі прозаїчною:
- після двох строків на посаді ректора УжНУ, передбачених законом, він уже не може знову обіймати цю посаду.
Але у випадку створення нового університету через об'єднання – виникає можливість почати все "з чистого аркуша" і знову претендувати на посаду ректора вже новоствореного закладу.
І тоді виникає головне питання:
- невже університет із понад 80-річною історією, його академічна спільнота, його традиції і його майбутнє мають стати лише інструментом для реалізації чиїхось особистих кар'єрних планів?
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.