Є якась іронія в тому, коли колишній міністр юстиції опиняється в СІЗО. Я кажу це без жодного злорадства, не дай Бог. Просто помічаю іронію життя, коли рівень власної "нецікавості" до питання у своїй зоні відповідальності стає потім проблемою людини, персональним колом її страждань.
Чомусь міністрів юстиції, коли вони займають посаду, починає цікавити питання державної реєстрації, всіх цих "антирейдерських комісій".
Щось там знаходиться таке для них манливе.
А пенетенціарна система нікого не цікавить. Хіба що, користуючись владою, в закритій системі знайомим в халепі камери нормальні діставати.
Це неправильно.
СІЗО, до речі — це не місце покарання.
Це місце, де утримуються люди, чия провина не доведена. Це запобіжний захід на час слідства, як гарантія участі людини в судовому процесі.
Але побутові умови там можуть бути гірше за деякі колонії.
Здавалося б, навести порядок хоча б частково має бути богоугодною справою та кармічно гарною.
Ну там, окремі блоки побудувати / відремонтувати.
Хоча б для тих самих "корупціонерів" (не насильницькі злочини).
Але ні.
Всі бігають по ворожкам якимись, відьмам.
Замість того, щоб виконувати свій обовʼязок і зробляти "+" в карму.
Та й таке.
(с) Джерело
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.