У справі "Бабич проти України" Європейський суд з прав людини ухвалив рішення, визнавши порушення урядом України права залишати будь-яку країну, гарантованого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Про це повідомляє "Судово-юридична газета".
Справу було ініційовано у зв'язку із забороною заявнику залишати територію України через невиконання судового рішення про погашення боргу.
У 2013 році Полтавський районний суд задовольнив клопотання державного виконавця про встановлення заборони на виїзд до повного погашення заборгованості. Згодом заявника – підприємця – було визнано банкрутом Господарським судом Харківської області, а його неодноразові спроби домогтися скасування обмеження на виїзд залишилися безуспішними.
У 2015 році заявник офіційно одружився зі своєю партнеркою, з якою має сина 2007 року народження. У 2016 році він, його дружина та син отримали румунські паспорти, й дружина та син оселилися у Празі (Чеська Республіка).
За даними Уряду, у 2014-2016 роках заявнику неодноразово відмовляли у виїзді. Водночас 21 лютого 2016 року він зміг залишити країну, скориставшись українським паспортом з іншим написанням імені. У 2016–2017 роках він також кілька разів перетинав кордон із румунським паспортом.
Станом на 2019 рік заборона на виїзд від України залишалася чинною. 5 грудня 2019 року Верховний Суд остаточно відмовив у видаленні інформації про заборону з бази Державної прикордонної служби України, зазначивши, що факт банкрутства не є підставою для припинення обмеження, оскільки виконавче провадження не завершено.
Заявник звернувся до ЄСПЛ зі скаргою, в якій стверджував, що обмеження його права залишати Україну було невиправданим і непропорційним. Уряд тим часом наполягав на законності та обґрунтованості заходу, а також зазначав, що заявник міг подорожувати з румунським паспортом.
Суд визнав скаргу прийнятною. Зокрема, він нагадав про принципи, сформульовані в іншій схожій справі "Стецов проти України". Як і тоді, заявник був підданий заходам, які не були достатньо обґрунтованими та не підлягали перегляду до повного погашення боргу.
Суд дійшов висновку, що українська влада не забезпечила, аби втручання у право особи залишати країну було з самого початку та протягом усього строку дії обґрунтованим і пропорційним. У підсумку Суд констатував порушення цього положення Конвенції.
Заявник також скаржився, що заборона порушила його право на повагу до сімейного життя. Суд повторює, що Конвенція не гарантує право створювати сімейне життя в конкретній країні. Дружина та син заявника переїхали за кордон уже після кількох років дії заборони, і їм були відомі її наслідки. Крім того, з 2016 року заявник фактично мав можливість подорожувати з паспортом іншої держави. Він також не стверджував, що його родина була обмежена у в'їзді чи проживанні з ним в Україні.
З огляду на це Суд визнав скаргу за статтею 8 явно необґрунтованою та відхилив її.
Як повідомляли Українські Новини, раніше Європейський суд з прав людини визнав відповідальність України за загибель людей 2 травня 2014 в Одесі, але не тільки.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.