Євроінтеграція вимірюється не заявами, а здатністю держави працювати за стандартами належного врядування. Оцінювання SIGMA, яке Єврокомісія використовує у переговорному процесі, фіксує ці здатності у цифрах. Нещодавній аудит, проведений Рахунковою палатою, виявив недоліки, які можуть стати переговорними ризиками.
Цифри без гасел
Рішенням від 16.12.2025 № 31-9 Рахункова палата затвердила звіт про результати аудиту відповідності на тему "Реформа державного управління: стан реагування Уряду на оцінювання відповідності принципам державного управління". Об'єктом контролю виступив Секретаріат Кабміну.
Одразу варто пояснити, чому аудит РП має прямий євроінтеграційний вимір. Україна з 2008 року офіційно співпрацює з Програмою Support for Improvement in Governance and Management (SIGMA). Це спільна ініціатива Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD) та Європейського Союзу, яка оцінює відповідність державного управління європейським стандартам – Принципам державного управління.
Ці принципи "визначають, що таке належне публічне врядування на практиці, та окреслюють основні вимоги, яких країни мають дотримуватися під час процесу європейської інтеграції". Принципи охоплюють шість тематичних сфер – цестратегічні рамки реформи державного управління, розроблення та координацію політики, державну службу та управління людськими ресурсами, підзвітність, надання послуг і управління державними фінансами.
Варто зауважити, що реформа державного управління є частиною першого кластеру у переговорах про вступ до ЄС, уможливлюючи відкриття інших кластерів. Успіх багатьох ключових змін, необхідних для вирішення проблем громадян та розвитку України, залежить від спроможності влади приймати ефективні рішення, залучати професіоналів до державної служби та надавати якісні послуги.
Рахункова палата перевіряла, як Уряд (через Секретаріат) організував і забезпечив процедури, регламенти та управлінські практики для підготовки до наступного оцінювання SIGMA і реагування на попередні оцінювання. Залишаючи осторонь заяви наших політиків про прагнення і незворотність європейського курсу проаналізуємоконкретні "вузли" управлінської механіки, вивчені аудиторами.
Прогалини без відповідальних
Рахункова палата підкреслила просту, але критичну залежність – результати оцінювання безпосередньо залежать від повноти, достовірності та якості інформації тадокументів, які держава подає для аналізу. Недостатній обсяг або низька якість даних здатні суттєво знизити підсумкову оцінку ефективності державного управління.
Ця проблема не є унікальною для поточного циклу оцінювання. Ще у 2018 році експерти SIGMA зазначали, що розроблення політики в Україні було "значно фрагментованим, міністерства працювали ізольовано, а рішення приймалися переважно ситуативно, без належного аналізу проблем, прогнозування наслідків та консультацій". Цей системний дефіцит залишається актуальним і донині.
У висновках звіту РП фіксує, що дорученням Прем'єр-міністра було визначено порядок взаємодії органів виконавчої влади та механізми збору і перевірки даних. Водночас відповідальність за повноту та якість наданої інформації не передбачалась, що створювало ризики фрагментарності даних ще на вході в оцінювання. Тобто процедура існує, але відповідального за результат на рівні якості й повноти даних не закладено.
Наслідок цього ризику звіт показує у цифрах. У 2023 році інформацію, необхідну для оцінювання, не було надано за 26 питаннями (субіндикаторами), причому 15 із них залишилися без відповідей вдруге поспіль. Рахункова палата також називає причини – це й нормативні прогалини, а також відсутність у державних органах необхідних внутрішніх процедур збору даних та облікових систем.
Означена проблема виходить за межі простого "не відповіли на кілька запитань". Результати оцінювання продемонстрували суперечливу динаміку – покращення було зафіксоване лише за 26% субіндикаторів. При цьому майже третина показників погіршилась, а щодо 42% прогрес не спостерігався. Відтак середня оцінка склала 3,1 за п'ятибальною шкалою.
Звіт без рішень
Рахункова палата зафіксувала провал саме на рівні "урядового циклу" реагування на результати оцінювання 2023 року. Звіт SIGMA мав перейти з етапу презентацій у фазу управлінського рішення і виконання, але цього не сталося. Попри те, що Планом пріоритетних дій Уряду на 2023 рік був передбачений розгляд звіту Програми SIGMA, Міністр Кабінету Міністрів України не подав цей документ на розгляд Урядові. Як наслідок, Кабмін не ухвалив жодного рішення за результатами оцінювання.
Цей феномен знайшов підтвердження у ширшому контексті реформування. Як слушно зазначав у 2022 році один з експертів, "перманентні потуги владних політичних сил здійснювати заходи щодо реформування державного управління лише на засадах політичної доцільності та задоволення компромісних домовленостей" часто обмежувалися лише періодичною заміною керівних кадрів і "не призводили до реформування самої системи державного управління".
Відтак замість рішення і подальших дій обговорення звузилося до презентацій під час візиту Генерального секретаря ОЕСР та на засіданні Координаційної ради. У такій конструкції ризик євроінтеграції виникає не через висновки SIGMA, а через відсутність відповіді держави, тож немає ані рішення, ані плану, ані інструменту контролю виконання.
Рада без важеля
У цьому аспекті як майданчик, де міжвідомчі рекомендації мають перетворюватися на узгоджені дії, мала б спрацювати Координаційна рада з питань реформування державного управління. Але вона не була здатна забезпечити виконання навіть власних рішень.
Як на показовий приклад РП звертає увагу на виконання одного із рішень, ухвалених за підсумками 31-го засідання Координаційної ради. Секретаріат Кабміну надіслав міністерствам рекомендації SIGMA для опрацювання, однак дисципліна реагування виявилася низькою. З 19 міністерств відповіли лише 14, причому 10 з них порушили встановлений строк подання пропозицій, а 5 взагалі не надіслали відповіді. З тих, хто відповів, більшість не запропонувала змістовних кроків, точніше 8 повідомили про відсутність пропозицій, 4 обмежилися формулюванням "взято до відома" без конкретики.
Фактично лише два міністерства (Міністерство цифрової трансформації та Міністерство внутрішніх справ України) надали пропозиції щодо впровадження рекомендацій Програми SIGMA. При цьому до органів, які не виконали рішення, заходи впливу не застосовувалися. Голова ради навіть не використав передбачені Положенняммеханізми для забезпечення виконання рішення, зокрема не поінформував Прем'єр-міністра з метою видання відповідного доручення. У підсумку план упровадження рекомендацій SIGMA, який презентували на засіданні, фактично залишився нереалізованим.
Без роботи над помилками
Окремим провалом стала відсутність належного ex-post аналізу результатів оцінювання 2018 року. Це аналіз після завершення оцінювання, який має дати відповідь, які саме недоліки були виявлені, що з них усунуто, які причини залишилися невирішеними і які управлінські рішення потрібно прийняти, аби наступний цикл не відтворив попередні помилки.
Дефіцит системного аналізу та підзвітності підтверджується й незалежними оцінками. Зокрема в одній з аналітичних робіт вказано, що: "оцінка SIGMA 2023 року показує, що механізми підзвітності ще не повною мірою пронизують повсякденну діяльність державних органів. У багатьох органах влади внутрішній аудит досі відіграє консультативну, а не контрольну роль".
Відсутність такого аналізу мала практичні наслідки, а можливість системно врахувати висновки попереднього оцінювання і виправити слабкі місця до початку нового циклу була явно обмежена. Оскільки процес не був вибудуваний послідовно (вивчення досвіду – корекція – перевірка), він був формально відтворений як чергова кампанія зі збору відповідей та презентацій результатів.
Рахункова палата фактично пов'язує цю відсутність ex-post аналізу з тим, що частина проблем стала повторюваною. Зокрема, систематичне ненадання інформації за окремими питаннями у двох циклах оцінювання та загалом фрагментарність даних свідчать про брак належного аналізу результатів попереднього оцінювання.
Темпи без прориву
І навіть якщо оцінювати реалізацію рекомендацій у воєнних умовах як "задовільну", фактичні результати, на думку РП, свідчать про недостатню динаміку. Ключовим є те, що у 2024 році повністю були виконані лише 4 із 30 рекомендацій SIGMA, тобто 13,3%, тоді як за більшістю робота ще триває або навіть не була розпочата.
Що стосується 11 середньострокових рекомендацій, то відповідальні державні органи повністю виконали лише одну з них. Дев'ять залишилися в процесі виконання, а щодо однієї не було зафіксовано жодного прогресу. Позитивна динаміка спостерігається у сферах надання послуг, цифровізації й управління державними фінансами. У сферах розроблення й узгодження політики, державної служби та управління людськими ресурсами, а також організації, підзвітності та нагляду прогрес обмежений.
Попри окремі успіхи, загальна картина залишається неоднозначною. Як зазначав один з науковців: "незважаючи на численні плани реформ, в оприлюднених аналітичних матеріалах та наукових публікаціях відмічається лише незначний прогрес держави у сфері реформування державного управління". Все це вказує на ризик затягування процесу на тривалий період, що може уповільнити реформування державного управління.
Без готовності
За даними Світового банку індекс ефективності урядування України становив −0,35. Це нижче за середньосвітовий показник (0) і є найнижчим серед країн ОЕСР та ЄС. Такий фон сам по собі показує стан готовності України до євроінтеграції.
Рахункова палата обґрунтовано зазначає, що саме належне урядування є ключовою передумовою сталого демократичного розвитку, визначальним чинником добробуту населення та результативності державної політики.
У своєму звіті Рахункова палата фактично описала невтішну картину, а саме щонедостатня взаємодія центральних органів виконавчої влади, формальний підхід до опрацювання рекомендацій та повільний темп їх реалізації, високі ризики повторення попередніх недоліків. Додатково вказано на несистемний підхід до аналізу результатів оцінювання, неефективну координацію та недостатній контроль за виконанням рішень. І як вирок – усі ці фактори "не дають підстав стверджувати про належну підготовку до наступного оцінювання державного управління на відповідність Принципам".
Тож повертаючись до тези про переговорні ризики, варто пригадати роль SIGMA-оцінювань у євроінтеграційній рамці зазначимо, що моніторингові звіти SIGMA слугують джерелом інформації для Європейської комісії та використовуються, зокрема, під час ухвалення рішень щодо статусу країни-кандидата і відкриття/закриття переговорних розділів про вступ до ЄС. Як зазначається у Звіті Єврокомісії щодо України 2024 року, "стратегічні рамки реформи державного управління встановлено, однак Стратегія PAR ще потребує [імплементації]. Внутрішня інституційна структура у сфері PAR залишається незмінною".
Отже, управлінські збої, які всередині системи можуть виглядати як технічні, назовні проявляються у вимірюваних показниках і висновках, які бачать інституції ЄС. Саме тому необхідно посилювати політичну волю у питаннях реформи державного управління та запроваджувати контроль за досягненням визначених цілей.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.