Керівник НАК "Нафтогаз України" Сергій Корецький днями публічно відзвітував про результати державного управління "Укрнафтою", заявивши, що з моменту націоналізації компанія сплатила державі майже 100 млрд грн у вигляді податків і дивідендів. Сам Корецький назвав ці показники прикладом "ефективного та відповідального державного управління, особливо важливого в умовах повномасштабної війни".
Втім, як звертає увагу політичний оглядач Михайло Шнайдер, такі заяви потребують детального аналізу. За його словами, за три роки державного управління "Укрнафта" жодного разу не оприлюднила аудійовану фінансову звітність, обмежуючись пресрелізами та дописами в соцмережах керівника компанії або самої "Укрнафти".
За даними, які сама компанія публічно озвучувала, у 2023–2025 роках "Укрнафта" сплатила 81,4 млрд грн податків та 15,3 млрд грн дивідендів, тобто загалом 96,7 млрд грн. На перший погляд сума виглядає значною, однак, як зазначає Шнайдер, без порівняння з довоєнним періодом та власними планами компанії вона не дає реального уявлення про ефективність управління.
Так, у 2019–2021 роках, ще до націоналізації, "Укрнафта" сплатила до бюджету 77,2 млрд грн лише податків. З урахуванням накопиченої інфляції ця сума в нинішніх цінах еквівалентна близько 119 млрд грн, тобто істотно перевищує показники воєнного періоду, на які нині посилається керівництво компанії.
При цьому після націоналізації "Укрнафта" отримала низку додаткових переваг. Зокрема, вона перебрала на себе частину бізнесу з реалізації пального, який раніше належав Кременчуцькому НПЗ, а також стала ключовим постачальником пального для Збройних сил України. Серед її клієнтів з'явилися великі державні компанії, зокрема "Укрзалізниця" та "Укргазвидобування".
У теорії, зауважує Шнайдер, зростання обсягів продажів мало б автоматично призвести до зростання податкових надходжень. Однак на практиці "ефективний державний менеджмент" примудрився сплатити державі менше, ніж компанія сплачувала за наявності приватних акціонерів.
Ще більш показовою ситуація стає при порівнянні фактичних показників із плановими. Згідно зі стратегічним планом, який менеджмент "Укрнафти" на чолі з Сергієм Корецьким презентував і затвердив у державних акціонерів ще у 2023 році, у 2023–2025 роках компанія мала сплатити 120,2 млрд грн податків та 12,2 млрд грн дивідендів, разом 132,4 млрд грн.
Фактичні надходження виявилися значно нижчими – менш ніж 100 млрд грн. Таким чином, за підрахунками Шнайдера, нестача становить 35,7 млрд грн у порівнянні з власноруч затвердженими планами менеджменту.
Найбільше відставання зафіксовано у 2025 році. План передбачав сплату 56 млрд грн податків і 8 млрд грн дивідендів, тоді як фактично компанія сплатила лише 28,6 млрд грн податків і 5 млрд грн дивідендів. Тобто відставання від плану становить майже у два рази за податками і в півтора раза за дивідендами.
Однією з ключових причин хронічного недовиконання фінансових показників Шнайдер називає стагнацію видобутку. За стратегічним планом, у 2025 році "Укрнафта" мала видобувати 2,2 млн тонн нафти, але фактичний показник очікується на рівні 1,47 млн тонн. Аналогічна ситуація з газом: замість запланованих 1,5 млрд м³ – близько 1,2 млрд м³.
Оскільки рентна плата є одним з основних джерел податкових надходжень від "Укрнафти", стагнація видобутку напряму б'є по доходах державного бюджету. "Якщо не росте видобуток, не ростуть і податки", – констатує Шнайдер.
У підсумку, за словами політичного оглядача, за три роки державного управління "Укрнафтою" команда Сергія Корецького не змогла виконати власні плани ані в частині видобутку, ані щодо доходів, прибутків та податкових надходжень. На цьому тлі особливо контрастно виглядає зміна інформаційної політики компанії, яка у 2025 році замість фінансових показників дедалі частіше звітує про ребрендинг АЗС та маркетингові акції.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.