Україна сьогодні демонструє всьому світу міць і боротьбу не лише за власну незалежність, а й демократію в світі. Ці глобальні питання тісно повʼязані з внутрішніми процесами, які відбуваються в країні. І надважливо аби ці процеси були максимально правовими. Тематика боротьби з корупцією і відсутність цензури слова — не сходить з порядку денного в жодних медіа. Але, сьогодні медійна політика — стає не просто четвертою владою, а починає заміщати виконавчу чи судову.
Як юрист, ексголова антикорупційного органу і держслужбовець з 20 річним стажем — я точно можу пояснити чому акцентую на цьому увагу. І підкреслюю, що в першу чергу — має бути закон!
Я наведу приклади зі своєї практики. У 2015 році я представляла Україну в Мадриді на другому міжнародному круглому столі з питань викидів і перенесення забруднювачів. За результатом — було підписано міжнародні документи, схвалено в Україні Закон про РВПЗ і відкрито Реєстр викидів і перенесення забруднювачів. Щоб було більш зрозуміліше — саме цей Реєстр дає змогу відслідковувати вирубку лісів в Карпатах і викиди в повітря з заводів та на ЧАЕС.
У 2019 році я очолювала один із напрямів Державної реєстраційної служби, писала законопроект про Державний реєстр речових прав на нерухоме майно і в результаті створено і діє реєстр нерухомості.
У 2020 році - очолюючи Фонд соціального страхування мною було виявлено ряд корупційних схем, повʼязаних з підробними паперовими листами тимчасової непрацездатності. Я внесла ряд заяв про порушення кримінальних справ, і водночас ініціювала створення Електронного реєстру лікарняних. Було доведено вимивання до 17 млрд грн в рік, а згодом сам Фонд ліквідовано. У 2023 році вперше в АРМА відкрила Реєстр арештованих активів, чого очікували з 2016 року.
З огляду на те, що я маю безпосереднє відношення до відкриття чотирьох публічних реєстрів в Украіні, я точно маю різносторонні грунтовні знання та досвід про відкриття, впровадження, наповнення, адміністрування публічних реєстрів.
Водночас, маючи унікальну можливість завжди доносити суспільству обʼєктивну інформацію як через профспілкові організації так і у власному YouTube каналі, я точно бачу зміщення медійного поля за останній рік та власне небезпеку таких історій, що є поза правовим полем та мають ризик для сприйняття держави партнерами.
Наводжу приклад.
Карта звʼязків Міндічгейту. Авторами цієї карти є журналісти проєкту "Тексти" (Texty.org.ua) і "Детектора медіа", які зробили огляд і пояснення схеми, а також створили інфографіку звʼязків між ключовими фігурантами справи.
Іншою медійною структурою, що також публікувала матеріали із карти звʼязків, була редакція ArgumentUA.
Звертаю увагу, що усі особи, які відображені в цій опублікованій системі без суда і слідства уже називаються фігурантами справи.
Так у нас закони є? Чи немає? Ми і далі будемо мовчати?
Нагадаю, в Україні є закон Про публічні реєстри. І як би створювачі цієї опублікованої систематизованої інформації не називали її - чи то картою, чи то інфографікою, яка відображає структуру взаємозвʼязків з використанням персональних даних багатьох публічних осіб чи державних чиновників, журналістів чи будь-яких фізичних осіб, суть єдина.
Згідно Закону — публічний електронний реєстр (реєстр, кадастр, регістр тощо) (далі — реєстр) — це інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, захист, облік, відображення, оброблення реєстрових даних та надання реєстрової інформації.
Статтею 5 Закону чітко визначено, що саме підпадає під визначення обʼєктів реєстру: це інформація про: фізичних осіб, юридичних осіб, окремі спеціальні статуси фізичних осіб та їх об'єднання, події; і інші відомості.
Ми спостерігаємо за сукупністю дій з реєстровими даними, зокрема збирання, фіксація, упорядкування, структурування, реєстрація, накопичення, зберігання, використання, адаптація, зміна, відновлення, ознайомлення, псевдоанонімізація, профілювання, знеособлення, розкриття шляхом передачі, поширення або надання доступу в інший спосіб, групування або комбінування, обмеження, видалення або знищення, у тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних систем. Всі ці дії, або окремо — є згідно Закону про публічні реєстри — обробленням реєстрової інформації.
Система реєстрів згідно статті 6 Закону включає сукупність реєстрів, що функціонують та взаємодіють для створення, зберігання, оброблення та використання інформації під час провадження дозвільної діяльності, надання адміністративних, соціальних та інших публічних послуг, провадження іншої управлінської діяльності та здійснення державного регулювання.
Отже, створення, зберігання та оброблення і використання інформації — за своєю юридичною природою є публічним веденням реєстру, як би його не називали.
Так, до інших ( не базових ) реєстрів можуть належати реєстри, держателями яких є юридичні особи публічного права, визначені законом, та які містять інформацію про окремі спеціальні статуси особи, про сертифікати, ліцензії, інші державні інформаційні ресурси.
Ведення усіх реєстрів, за допомогою яких саморегулівні організації чи юр особи здійснюють збирання, оброблення та поширення офіційної інформації — мають здійснюватися в електронному вигляді відповідно до вимог цього Закону, ну і звичайно згідно вимог закону Про захист персональних даних та інших.
Закон передбачає принципи ведення таких інформаційних систем. Серед 22 основних, назву ті, які точно порушено:
- єдності методології створення, ведення, адміністрування, реєстрації, взаємодії та припинення реєстрів;
- безперервності внесення до реєстрів інформації про їх об'єкти, що змінюється;
- технологічної нейтральності під час створення, ведення, адміністрування, взаємодії реєстрів;
- гарантування державою та держателями об'єктивності, актуальності, достовірності, повноти та захищеності реєстрових даних та реєстрової інформації від несанкціонованих змін;
- презумпції достовірності реєстрових даних та інформації;
- законності одержання, зберігання, оброблення та поширення (передачі) реєстрових даних та реєстрової інформації;
- обов'язкового інформування правоволодільця про запити будь-яких осіб щодо інформації про нього та належні йому майно, майнові, правові та інші спеціальні статуси, а також про збирання, оброблення, внесення такої інформації до відповідних реєстрів, її зміну та видалення
- здійснення відповідно до законодавства у сфері захисту персональних даних обробки, зокрема перегляду, поширення та використання персональних даних осіб у реєстрах;
- гарантування потерпілій особі відновлення порушених прав та/або компенсації у випадку несанкціонованої зміни, поширення, нецільового або незаконного використання інформації (у тому числі інформації з обмеженим доступом);
- балансу інтересів держави, суспільства, користувачів публічних електронних реєстрів;
- відповідності державній політиці цифрового розвитку.
Статтею 9 Закону чітко визначено хто складає Систему органів та суб'єктів у сфері реєстрів та їх повноваження, функції, в тому числі контролюючі. Це і Кабінет Міністрів України і Мінцифри, органи влади у сферах кіберзахисту та захисту інформації; держателі реєстрів; адміністратори реєстрів; публічні реєстратори; створювачі; технічні адміністратори реєстрів; саморегулівні організації, які є держателями відповідних реєстрів.
Статтею 19 визначено — у разі виявлення фактів, що дають обґрунтовані підстави вважати, що інформація, внесена до відповідного реєстру, є недостовірною, державні органи, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, треті особи невідкладно повідомляють про такі факти держателя або адміністратора реєстру для проведення перевірки інформації та правоохоронні органи.
Реєстри створюються у правовій державі при регулюванні суспільних відносин, що виникають при вирішенні економічних, соціальних, правоохоронних або інших завдань, і коли виникає потреба в запровадженні нових технологій ведення реєстрів.
Порядок перетворення, модифікації та припинення реєстрів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Отже, мовчання влади і правоохоронних органів при створенні не регламентованих карт, баз і реєстрів — є нічим іншим як формування нових владних повноважень у тих субʼєктів, які їх безконтрольно формують.
Чи достатньо вже цих наведених норм задля того, щоби усі ті, хто є на карті звʼязків як фігуранти справ звернулися до суду? Так!
Чи достатньо цього, щоби Мінцифри і Уряд відреагував на створення, поширення неперевіреної інформації щодо державних службовців та публічних осіб в державі? Так!
Чи достатньо цих відомостей для порушення кримінальної справи у порядку статті 366 ККУ? Вважаю, так.
Чи достатньо цього, аби ті хто прочитали просто цю статтю — зробили висновок — якщо Ви не здатні думати і аналізувати — Ви завтра будете у списку інших реєстрів, систем, карт, Ви — іграшка в руках сценаристів.
За Вас зроблять Ваш вибір. Хто Ви і в якій країні Вам жити.
Нагадаю також інші статті. Згідно статті 8 — Будь-які юридично значущі дії щодо об'єктів реєстрів можуть вчинятися виключно після їх державної реєстрації відповідно до цього Закону, крім випадків, визначених законом, а також якщо інформація про такі об'єкти створена та внесена до реєстрів та/або підтверджена документами відповідно до законодавства, що діяло на момент такого внесення та/або видачі таких документів.
Це означає, що навішування ярликів журналістами-розслідувачами на осіб із внесенням їх прізвищ до будь-якої публічної карти ( реєстру, яку можна доповнювати, змінювати, переглядати публічно) — є кримінально караним діянням.
Тому, для створювачів та адміністратора цієї карти нагадаю норму статті 366 Кримінального кодексу України — "Складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів —, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, — караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ну і щоб колізій у трактуваннях не виникало, рекомендую одразу прочитати Примітку до статті 358 ККУ. Де під офіційним документом у цій статті та статтях 357 і 366 цього Кодексу слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи — докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.
То як Вам Реєстр? Діючий чи таки ні?
Можна вважати це публічним зверненням до Уряду та правоохоронних органів щодо перевірки наведених фактів згідно Закону про публічний реєстр та діяльність субʼєктів, які незаконно його опублікували.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.