Максим Вакуленко: "Доцентка" – це звучить трольно!

Чи можуть у публічному просторі несподівано перетинатися дискурси мовного активізму та інформаційних маніпуляцій?

Та майже ні.

Чи можуть збігатися інтереси викладача українського вишу з інтересами особи, діяльність якої має ознаки координованої проросійської інформаційної діяльності?

Напевно, ні...

Відомо ж бо, що перші білі й пухнасті – адже вони самовіддано борються з залишками патріархату в мовній царині і взагалі вони за все хороше проти всього поганого, граматично чоловічого. А викладачі взагалі несуть студентам щось світле й прекрасне...

Чого не скажеш про тролів. Ось, наприклад, такий собі Марат Губаєв, колишній кримчанин. Він же ботоферма repl one. Він же Daniel Broomfield. Намагається принизити діячів української мови та культури – Тараса Шевченка, Ірини Фаріон та інших. Особливо агресивно ставиться до українського транслітераційного стандарту і до фонетичних досліджень української мови. Риторика публікацій відповідає тезам, добре відомим з російських пропагандистських джерел, що неодноразово відзначали медіадослідники. Для тих, хто має міцні нерви, даю посилання на його "творчість": Посилання 1, Посилання 2, Посилання 3, Посилання 4, Посилання 5, Посилання 6,  Посилання 7, Посилання 8, Посилання 9, Посилання 10, Посилання 11.

Ось тут попередження від досвідчених.

І так, цим персонажем уже займається поліція. Не те, щоб дуже активно – можливо, всі або майже всі пішли або майже пішли на фронт, – але тим не менше особу зловмисника (не без допомоги автора) вже встановлено. Для тих, хто має бажання підбадьорити поліцію в цій потрібній роботі, даю номер листа щодо справи Марата Губаєва: ДКП НПУ № 78145­2025 від 06.11.2025 (411077).

Мабуть, куратори помітили, що діяльність троля далека від ефективної. То й порадили свіжий хід – зіграти на недореалізованих амбіціях "білих і пухнастих". І ось який лист пише він пані Олені.

***

Sent: Monday, January 5, 2026 at 10:47:12 PM GMT+2

Subject: Максим Вакуленко: "Рецензія на вебсловник Олени Синчак"

Вітаю, пані та панове.

Якщо коротко, то — Максим Вакуленко це асболютно безграмотний шарлатан, який переслідує українців навіть за кампанію KyivNotKiev закидаючи роботу на Кремль.

Вся його діяльність це більшовицькі наклепи і псевдонаукові спекуляції, які зводяться до того, що все, що не відповідає російському зразку, має бути репресоване.

Я вважаю, що подібним методам не місце в науковому середовищі.

З повагою,

Марат Губаєв.

***

Тактика вкрай примітивна, але характерна – прив'язати свої попередні наклепи до критичої статті автора про "мовотворчу стихію революцій", до якої закликає викладач Українського католицького університету (УКУ) Олена Синчак:

Вакуленко Максим. (2025). У "мовотворчій" стихії революцій. Лінгвістичні студії 50, 231-238. DOI: 10.31558/1815-3070.2025.50.16.

Із надією на те, що пані Олена відреагує на цю маячню як ображена мовна революціонерка, а не як вдумливий і розважливий науковець із кандидатським ступенем.

То як же відреагувала на цей спам відома в Україні та Європі дослідниця, стипендіатка престижної програми німецьких академічних обмінів (DAAD), помітний представник викладацького корпусу українського вишу Олена Синчак?

Можливо, її науковий ступінь і досвід міжнародних досліджень підказали, що не варто піддаватися на маніпулятивні трюки, та ще й такі примітивні? Можливо, вона провела принаймні попередній пошук у мережах, щоб з'ясувати, що це за особа раптом вирішила підставити їй підніжку (закреслено) плече, та ще й у такий дивний спосіб? Чи хоч би порадилася з досвідченішими колегами?

Схоже на те, що мовним революціонеркам не до таких дрібниць. Бо ось що відповідає пані Олена:

***

Tue, Jan 6 at 11:38 PM

Пане Марате,

дякую за Вашу небайдужість.

Хоч ми і не знайомі, однак вдячна Вам, що звернули увагу на цю публікацію, автор якої

публічно приписує мені суспільну шкоду без доказів.

Через те, що висловлені в тексті підозри зачіпають мою професійну репутацію і, на жаль, зовсім не аналізують продукт моєї діяльності - Вебсловник жіночих назв, мені доведеться вжити належних юридичних заходів, які відповідають цьому типу взаємодії.

Ще раз дякую Вам за Вашу небайдужість.

З пошаною

Олена Синчак,

доценка кафедри філології УКУ

***

Отже, бінго! Розрахунок троля виявився правильним. "Доцентка" кафедри філології УКУ Олена Синчак публічно пошанувала троля. Та ще й, окрилена трольською підтримкою, задекларувала намір ужити "належних юридичних заходів". І, очевидно, ці прояви палкої прихильності пані Олени до незнайомої особи призвели до збільшення суми на його рахунку.

Мабуть, зовсім кепські справи в мовних революціонерок – якщо їхні "доценти з кандидатами" так легко піддаються на подібні провокації.

Публічна погроза пані Олена вжити "належних юридичних заходів, які відповідають цьому типу взаємодії", виразно характеризує її систему цінностей. Адже те, що вона називає "цим типом взаємодії" - не що інше, як науково обґрунтована критика від спеціаліста з фемінативів, опублікована у фаховому виданні. Та ще й, на думку автора, доволі м'яка й поблажлива. Можливо, "доцентка" зовсім випустила з уваги чи призабула, що наукова діяльність базується на критичному мисленні, а отже невіддільна від критики. А наміри позбутися критики за допомогою "юридичних заходів" свідчать про глибоке нерозуміння або цілковите ігнорування загальноприйнятих принципів академічної доброчесності.

Академічна свобода? Ні, не чула...

Це вказує на контрапункт, переламний момент у життєвому шляху пані Олени. Вона мусить визначитися, з ким вона.

• Чи з мовними революціонерами, які марять стихійними катаклізмами в мові, переймаючи підходи китайських хунвейбінів і московських тролів?
• Чи з науковцями, які мислять критично і неухильно дотримуються принципів академічної етики?

Отже, виходить так, що пані Олена вже відчуває критичну необхідність визначитися. Але якщо вона й далі намагатиметься підрихтувати українську мову за лекалами "революційного" бачення активістів – то повинна відповідно звільнити викладацьке місце в університеті для людини, яка справді переймається освітою й наукою, а також публічно відмовитися від кандидатської дисертації – як це зробив наш міністр. Тоді червоний прапор їй у руки та кремлівські тролі в поміч. У такому контексті погрози щодо "юридичних заходів", хоч і юридично нікчемні, але принаймні логічні. Якщо ж вона зосереджується на науковій і викладацькій роботі, то відповідно мусить належним чином ураховувати критику і проводити наукові дослідження згідно з науковими підходами й етичними принципами. У відомому анекдоті йдеться про подібну етичну альтернативу між зніманням хрестика та вдяганням ключового предмета нижнього одягу.

Але для такого вибору треба бути принаймні чесним. Побачимо з подальших дій пані Олени, наскільки вона чесна і наскільки вона науковець. Сподіваємося на краще, адже чесність і смиренність невіддільні від доброго християнина, тим більше "доцентки" університету, який позиціонує себе як католицький?

І це для УКУ зовсім не поодинокий випадок.

У травні 2025 року в мережі Телеграм було зафіксовано факт хамської поведінки особи з ніком Dmytro Chaplynskyi у відповідь на пропозицію старшого колеги розглянути і взяти до відома статтю про фемінативи. Звісно, ця особа ніяк не пов'язана з аспірантом факультету прикладних наук УКУ Дмитром Чаплинським. Тому ректор УКУ Тарас Добко рішуче вдав із себе сліпоглухонімого капітана далекого плавання. І це не інакше як прояв бажання підвищити рівень наукової дискусії в українському сегменті. Віддувався за нього декан факультету прикладних наук Олесь Добосевич, та й то лише після втручання МОН. Віддувся, заявивши, що ідентифікувати особу ніяк не можна і взагалі УКУ за мережі не відповідає.

Разом з тим, у ситуації з донькою Наталки Ворожбит УКУ ідентифікував особу за її соціальними мережами аж на мерщій... Детальніше про це – у дописі "Номінант на премію "Академічна негідність року?"".

Ось такі подвійні стандарти.

Ось така дволика "християнська" мораль.

А все через надмірну любов УКУ до штучно створених фемінативів.

Україна добре пам'ятає зовсім свіжий приклад загравання з непомірними забаганками активістів жіночих рухів, які заради досягнення своєї сумнівної мети ладні поставити під удар інтереси України. Як це було в ситуації з істориком Мартою Гавришко: Посилання 1, Посилання 2.

У зв'язку з цим виникають запитання до ректора УКУ пана Тараса Добка.

• Чи вважаєте Ви прийнятними публічні заяви "доцентки" кафедри філології УКУ Олена Синчак, які свідчать про її наміри перевести суто наукову дискусію в площину "юридичних заходів"?
• Чи вважаєте Ви прийнятним, що "доцентка" кафедри філології УКУ Олена Синчак заради впровадження неофемінативів публічно підтримує особу, дії якої мають ознаки антиукраїнської інформаційної діяльності?
• Чи плануєте Ви ініціювати дисциплінарну процедури щодо "доцентки" кафедри філології УКУ Олени Синчак, яка заради впровадження неофемінативів публічно підтримує особу, дії якої мають ознаки антиукраїнської інформаційної діяльності, і цим шкодить українській державі?
• Чи плануєте Ви, не сподіваючись на втручання поліції, нарешті з'ясувати особу з ніком Dmytro Chaplynskyi так само ефективно, як Ваш університет зробив це у випадку з донькою Наталки Ворожбит?
• Чи плануєте Ви забезпечити вжиття належних і ефективних заходів до того, щоб у стінах Українського католицького університету дослідження та викладання чутливих тем, зокрема фемінативів, базувалося на принципах академічної доброчесності, відкритої наукової дискусії та на рекомендаціях фахівців, до яких належить насамперед Інститут української мови НАН України?
• Чи плануєте Ви усунути передумови для того, щоб співробітники та викладачі Українського католицького університету підміняли відкриту наукову дискусію спробами образити чи принизити опонента або перевести обговорення суто наукових питань у площину "юридичних заходів"?

Сподіваюся, пане Тарасе, Ви розумієте, що Ваше мовчання в цій ситуації тільки поглиблює сумніви в тому, що УКУ дотримується задекларованих демократичних і християнських цінностей, не кажучи вже про принципи академічної доброчесності.

Чи, може, тепер Ви стверджуватимете, що якісь ворожі хакери зненацька зламали службову поштову скриньку наївно-невинної "доцентки"?

Тож чекаю на Ваші відповіді.

Максим Вакуленко,

доктор філологічних наук.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.