ПРО ЦЕРКОВНУ ШКОЛУ
Шириться скандал навколо 'підпільної школи" при Голосіївському монастирі в Києві. Рідкі тверезі голоси ледь чутно в потоці проклятть на адресу адептів "русского мира", "московських попів" і 'ватних батьків".
Отже, О.Лісовий- міністр-плагіатор, близький до таких "патріотів" України, як сімейство Довгих, обурився існуванням цієї школи і анонсував її перевірку за участю правоохоронних органів. І вона вже почалась.
Давайте спокійно розберемось. Як відомо, в дореволюційні часи навчання й монастир були нерозривні, церковно-приходські школи складали основу початкової і середньої освіти.
З радянських часів по сьогодення в Україні церква відокремлена від держави і освітній процес носить світський характер. Школи релігійного типу не заборонені, але не можуть видавати атестати державного зразку.
Наскільки я зрозумів, формально діти тут прикріплені до звичайних шкіл, де навчаються дистанційно. Фактично- в цій школі при монастирі.
Чи є порушенням закону існування такої школи, де окрім української викладають й російською мовою? Саме по собі- ні.
Згідно Конституції, України, держава гарантує вільний розвиток, використання і захист російської та інших мов національних меншин. Останні мають право створювати свої освітні заклади.
Не допускаються обмежень і привілеїв за, зокрема- мовною ознакою. За розпалювання етнічної та мовної ворожнечі передбачена кримінальна відповідальність. Таким є закон, нажаль-'сплячий" сьогодні.
Чи допустимо під час освітнього процесу співати гімн держави-агресора чи, до прикладу- пісні групи "Любе"? Звісно, ні, бо за це тим паче передбачена кримінальна відповідальність.
Чи мали місце такого роду факти? Нехай розслідують і виявляють. Але поки що повідомляється про інші. Що там співали пісні групи "Акваріум", читали вірші Єсєніна та вивчали арифметику за підручником 1966 року.
Гребенщікова який разом з Макаревічем, були променем світла в задухливі часи радянської ідеологічної цензури, наші необільшовички теж заборонити прагнуть?
Чи читати єсенінське "Собаке Качалова", чи "Жадан і собаки"- кожен нехай обирає відповідно до свого смаку. Або його відсутності. Але хіба один з найвишуканіших ліриків світової поезії в нас заборонений?
Може, молодій журналістці "Слідство.Інфо", яка й повідомила про існування цієї церковної школи, це невідомо. Але арифметика, на відміну від гуманітарних наук- не знаходиться під впливом кон'юнктури часу.
Такі підручники радянської доби, як Колмогорова, Сканаві та інші, є класикою. Профільному міністерству варто їх перевидати в Україні, якщо вже нічого кращого не створили. Натомість, ліквідували старійше видавництво 'Наукова думка".
Навіть в часи Другої світової війни, навіть в СРСР вивчали в школі німецьку мову і літературу. Й тирану Сталіну вистачило розуму відокремити Гете й Гейне від Гітлера й Геббельса.
Зверну увагу- інтернет-видання "Українська правда", колаж якого про цю школу тут зображено, виходить трьома мовами- українською, російською та англійською.
Тобто, пан Фіала, теперишній власник цього ЗМІ, орієнтується на потреби ринку, а не на ідеологічні догми і кліше.
Якщо є попит, зокрема- й на освіту рідною для себе і своїх дітей мовою- то знайдеться й пропозиція. А щоб не виникали підпільні заклади- має бути можливість для її задоволення в правовому полі нашої держави.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.