• Новини
  • Суспільство
  • 10 найяскравіших ілюстрацій "Шершня": як виглядав перший український сатиричний журнал
4919

10 найяскравіших ілюстрацій "Шершня": як виглядав перший український сатиричний журнал

Фрагмент обкладинки журналу "Шершень"
Фрагмент обкладинки журналу "Шершень"

Сьогодні минає річниця виходу першого номера українського сатиричного журналу "Шершень". Видання запам'яталося не лише гострими текстами відомих письменників, а й яскравими, дотепними ілюстраціями — ми відібрали десять найбільш колоритних із них.

21 січня 1906 року вийшов у світ перший номер "Шершня" — першого українського журналу політичної сатири. Видання з'явилося в період політичної кризи та революційних подій у Російській імперії, коли після Маніфесту Миколи ІІ цензурні обмеження тимчасово послабилися, а українська мова отримала більше простору в публічному житті.

"Шершень" виходив щотижня і позиціонувався як журнал "з малюнками й картинами на суспільні й політичні теми". Саме візуальна частина стала однією з його головних ознак: карикатури вирізнялися професійним рівнем, точністю образів і влучним гумором. Над графікою працювали знані художники — Михайло Яковлев, Іван Бурячок, Володимир Різниченко, Опанас Сластіон та інші. Сьогодні ми згадуємо видання, обравши п'ять найяскравіших ілюстрацій журналу.

РЕКЛАМА

На сторінках "Шершня" друкувалися Леся Українка, Іван Франко, Михайло Коцюбинський, Іван Нечуй-Левицький, Гнат Хоткевич та інші відомі літератори — часто під іронічними псевдонімами, що створювали ціле "комашине царство" авторів. Редактором і видавцем журналу був Володимир Лозинський.

Хоча політичні жарти початку ХХ століття сьогодні часто складно прочитати без історичного контексту, візуальна частина "Шершня" залишається зрозумілою й промовистою. Карикатури вирізнялися високим художнім рівнем, чіткою композицією та сміливою образністю — рідкісною для тогочасної газетної графіки, яка зазвичай була доволі примітивною.

РЕКЛАМА

До створення ілюстрацій долучилися визнані художники: Михайло Яковлев, Іван Бурячок, Володимир Різниченко, Опанас Сластіон та інші. Їхні роботи поєднували європейську карикатурну традицію з локальними сюжетами, створюючи влучні й часто жорсткі візуальні коментарі до політичної реальності. Саме тому "Шершень" помітно вирізнявся серед інших сатиричних видань імперії.

Окремим мотивом стали повторювані персонажі та "running gag'и". Наприклад, головний редактор чорносотенного "Киевлянина" Дмитро Піхно регулярно з'являвся в карикатурах як об'єкт насмішок. Інша важлива група ілюстрацій — роботи з цитатами Тараса Шевченка, якими художники й автори коментували актуальні події, підкреслюючи сформований культ Кобзаря серед української інтелігенції.

РЕКЛАМА

За сім місяців вийшло 26 номерів журналу. Перший випуск було конфісковано, а сам "Шершень" так і не пережив згортання політичних свобод улітку 1906 року. Формальну причину закриття так і не озвучили — оголосили лише про "тимчасове" припинення діяльності.

Попри коротке життя, "Шершень" залишився важливою віхою: як перший український журнал політичної сатири і як приклад того, як сильна, дотепна графіка може пережити епоху, цензуру й зміну політичних режимів. Саме ілюстрації сьогодні дозволяють побачити, якою гострою, сміливою і візуально зрілою була українська сатира на початку ХХ століття.

РЕКЛАМА

Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.