ШАРІКОВИ ЗАДОВОЛЕНІ
Вчора Київрада ухвалила рішення про демонтаж пам'ятника М. Булгакову на Андріївському узвозі та бюсту Г. Ахматової в Маріїнському парку.
Серед моїх друзів в фб і в житті є чинні депутати міської ради, сам до неї свого часу обирався. Колеги - ну невже мінлива кон'юнктура і удавана партійна дисципліна важливіші?
Ну добре - у Булгакова ви віднайшли "імперські мотиви". Хоча в "Білій гвардії" він описав Город яким той тоді був. Але Ахматова чим завинила? Лише тим, що писала російською мовою.
На відміну від авторів "Прапороносців" і "Партія веде", чиї пам'ятники і досі прикрашають вулиці, названі на їх честь, ці двоє - особливі.
Вони - всесвітньо відомі класики, чиє життя прямо пов'язане з Києвом, були дисидентами при більшовицькому режимі. А їх твори пробуджували кращі почуття в задухливі часи.
Куди ж ми скочуємось, люди добрі? Невже крикливі шарікови та цинічні швондери, яких насправді меншість в українському суспільстві, й надалі правитимуть бал?
Навіщо ми задарма віддаємо країні-агресору те літературне надбання, яким кожна розумна людина мала б пишатись? Це невігластво чи свідома провокація?
Невже не зрозуміло - Ахматова і Булгаков не постраждають. Вони вже в історії. Їх творчість буде жити й надихати. А хто згадає новітніх жданових - їх хулителів?
Сподіваюсь все ж - часи мракобісся залишаться в минулому. Особливо темно завжди напередодні світанку.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.