В Україні вшановують учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції — людей, які першими стали на захист країни та світу від наслідків найбільшої техногенної катастрофи ХХ століття.
Аварія на ЧАЕС
У ніч на 26 квітня 1986 року під час проведення експерименту на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції стався вибух, який повністю зруйнував реактор. В атмосферу було викинуто величезну кількість радіоактивних речовин, зокрема ізотопи цезію, стронцію та плутонію. Рівень радіації в перші години після аварії у десятки тисяч разів перевищував допустимі норми.
Незважаючи на смертельну небезпеку, працівники станції та пожежні одразу розпочали гасіння пожежі й ліквідацію наслідків вибуху. Їхні дії були спрямовані на те, щоб не допустити поширення вогню на сусідні енергоблоки та запобігти ще масштабнішій катастрофі.
Перші жертви та порятунок
Пожежники й працівники ЧАЕС працювали без спеціальних засобів захисту, отримавши смертельні дози опромінення. Багатьох із них згодом доправили до московських лікарень, де вони померли від променевої хвороби. Їхні дії дозволили уникнути ще масштабнішої катастрофи.
Ліквідатори ЧАЕС. Фото: bigfoto.in.ua
Евакуація та відселення
Місто Прип'ять евакуювали лише через 36 годин після вибуху. Мешканцям повідомили, що вони залишають домівки тимчасово, дозволивши взяти лише найнеобхідніше. Згодом зона відчуження розширювалася, а переселення охопило понад 115 тисяч людей у перші роки та ще сотні тисяч у наступні десятиліття.
Багато переселенців втратили не лише житло, а й роботу, соціальні зв'язки та звичний уклад життя.
Евакуація. Фото: localhistory.org.ua
Ліквідація наслідків
До ліквідаційних робіт залучили понад 600 тисяч осіб. Вони займалися дезактивацією ґрунтів, будівель, техніки, вивозили заражені матеріали, зводили бетонний саркофаг над зруйнованим реактором. Частину робіт виконували військові, яких направляли у зону на лічені хвилини через надвисокий рівень радіації.
Окремою сторінкою стали шахтарі, які в екстремальних умовах прокладали тунелі під реактором, аби запобігти його подальшому руйнуванню.
Де ліквідатори сьогодні
Минуло майже чотири десятиліття з моменту аварії на Чорнобильській АЕС, і сьогодні більшість її ліквідаторів — люди похилого віку. Значна частина з них уже пішла з життя через хвороби, пов'язані з радіаційним опроміненням, зокрема онкологічні та серцево-судинні захворювання.
Ті ліквідатори, які живуть нині, проживають у різних регіонах України, а також за її межами. Вони мають офіційний статус постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС і потребують постійного медичного нагляду, лікування та соціальної підтримки. Для багатьох із них наслідки участі в ліквідації аварії залишаються частиною щоденного життя й сьогодні.
Символами чорнобильського подвигу стали пожежники Володимир Правик і Василь Ігнатенко, а також багато інших ліквідаторів, імена яких відомі лише родинам і побратимам. Окреме місце в історії посідають "біороботи" — солдати, яких замість техніки відправляли на дах реактора для прибирання радіоактивних уламків.
Наталія Ходимчук, дружина Валерія Ходемчука, який став першою жертвою катастрофи на ЧАЕС, загинула внаслідок російської атаки на Київ 14 листопада. Жінка мешкала у будинку на Троєщині, куди влучив ворожий дрон – її квартира повністю вигоріла, а сама Наталія померла у лікарні. Як виявилось, багатоповерхівка, яку атакував російський дрон, це так званий станційний, або чорнобильський будинок. Саме тут поселили працівників ЧАЕС та їх родини, яких евакуювали з Прип'яті після аварії.
Поширення радіації
Після вибуху на Чорнобильській АЕС радіоактивна хмара поширилася далеко за межі України. Забруднення зафіксували в Білорусі та Росії, а також у багатьох країнах Європи — від Скандинавських держав до Центральної та Південно-Східної Європи, включно з Балканами.
Найбільших наслідків зазнала Білорусь, на територію якої припала значна частина радіоактивних опадів. Вплив аварії відчувається й досі: радіонукліди залишаються в лісах, ґрунтах і водоймах, формуючи так звані "чорнобильські плями" та створюючи довготривалі екологічні ризики.
Серіали про аварію на Чорнобильській АЕС
Аварія на Чорнобильській АЕС стала темою кількох серіальних проєктів, які по-різному осмислюють події 1986 року та їхні наслідки:
"Chernobyl" (2019, HBO): Найвідоміший і найрезонансніший мінісеріал про катастрофу. Детально відтворює події перших днів після вибуху, роботу ліквідаторів, дії радянської влади та людські долі. Серіал отримав численні міжнародні нагороди та значно підвищив світову увагу до теми Чорнобиля.
"Чорнобиль: Зона відчуження" (2014–2019): Художній серіал з елементами містики та трилеру. Події розгортаються в сучасній зоні відчуження й частково пов'язані з аварією на ЧАЕС. Має художній, а не документальний характер.
"Чорнобиль. Хроніки важких тижнів": Документальний серіал, що базується на свідченнях очевидців та архівних матеріалах. Розповідає про ліквідацію аварії та життя людей після катастрофи.
"Битва за Чорнобиль" (The Battle of Chernobyl, 2006): Документальний серіал/фільм, який детально описує боротьбу з наслідками аварії, роботу ліквідаторів і масштаби небезпеки для Європи.
Як повідомляли Українські Новини, унаслідок російської атаки дронами у лютому 2025 року новий безпечний конфайнмент ЧАЕС зазнав серйозних ушкоджень.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.